Дія договору СНО-III/New START, який обмежував кількість ядерних боєголовок США та Росії, завершується 5 лютого 2026 року.
Сторони не оголосили про його пролонгацію, а це означає, що стратегічні ядерні арсенали далекої дії цих країн більше нічого не стримує.
У РФ стверджують, що пропозиція про глобальну стратегічну стабільність вже на столі у Вашингтоні. Але президент США Дональд Трамп поки що не відповів на це безпосередньо, пише Gazeta.ua.
Також Трамп не прийняв рішення щодо пропозиції країни-агресора дотримуватися положень СНВ-III ще протягом року.
У недавній відповіді на питання з цієї теми представник Білого дому заявив, що "президент Трамп визначить подальший шлях щодо контролю над ядерним озброєнням відповідно до свого власного графіку".
"Через кілька днів світ опиниться в більш небезпечному становищі, ніж будь-коли раніше", - заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.
Він додав, що дві провідні ядерні держави світу "залишаться без фундаментального документа, який би обмежував і контролював ці арсенали".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені перевели Годинник Судного дня: скільки секунд залишилось
"Це новий момент, нова реальність. Ми до цього готові. Відсутність відповіді - це теж відповідь", - сказав заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков у кулуарах поїздки до Пекіна.
Припинення дії договору прокреслює межу і, ймовірно, ставить крапку в більш ніж 50-річній історії ядерних угод між РФ та США - від домовленостей періоду холодної війни до договорів, які узгоджували сторони після розпаду СРСР.
СНО-ІІІ став сьомим у серії двосторонніх договорів між СРСР/Росією та США про обмеження стратегічних ядерних сил.
Першим був ОСО-I, підписаний у 1972 році. Ця угода закріпила кількість засобів дерної зброї для кожної зі сторін на рівні, що був досягнутий на той період.
З моменту розпаду Радянського Союзу Росія та Сполучені Штати декілька разів оновлювали ці договори. Підписаний у 1991 році, START-1 вперше встановив значні обмеження на стратегічні ядерні озброєння обох держав.
Останній раз він продовжувався 2021 року. Після нападу на Україну та посилення напруженості, Путін у 2023 році вирішив "припинити" дію договору. Керманич Кремля взагалі призупинив участь Росії в угоді.
У вересні 2025 року президент Росії Володимир Путін запропонував дотримуватись основних умов Договору, що включають обмеження кожною країною до 1550 готових до удару ядерних боєголовок ще протягом року.
Сьогднішні розбіжності відбуваються у особливо напружений момент. В Україні п'ятий рік триває повномасштабне російське вторгнення. Кремль загрожує застосувати ядерну зброю проти України.
За останнє десятиліття Росія значно розширила свої сили, здатні нести ядерну зброю середньої дальності.
Politico нагадує про балістичну ракету "Орешник", яку РФ використовувала в бойових діях проти України.
Тим часом Китай більш ніж удвічі збільшив розмір свого ядерного арсеналу.
За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), Китай наразі володіє приблизно 600 ядерними боєголовками, а також відповідними міжконтинентальними балістичними ракетами.
США, у свою чергу, скоротили кількість деяких платформ, здатних нести ядерну зброю.
"Нас чекає дуже невизначений шлях попереду", - сказав Деріл Кімболл, виконавчий директор Асоціації з контролю над озброєннями.
За словами фахівця, якщо Трамп і Путін найближчим часом не досягнуть якоїсь угоди, цілком імовірно, що ці держави почнуть встановлювати більше боєголовок на свої ракети.
Без узгодження нового договору росіяни та американці будуть тримати більше боєголовок на стратегічних ракетах великої дальності, вважають аналітики SIPRI.
Дослідники попереджають про нову гонку ядерних озброєнь. До цього змагання можуть бути залучені й інші держави, що володіють ядерною зброєю.
Вперше за десятиліття в цьому може активно брати участь Європа. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив минулого тижня, що союзники почали обговорювати створення загального ядерного парасольки на континенті.
У Швеції очікують початку дипломатичних переговорів з Францією і Великою Британією - єдиними ядерними державами континенту. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що мова йтиме про розвиток додаткових ядерних можливостей для Європи.
Російські удари підвищили ризики ядерної безпеки в Україні.
Україна опинилася перед новими серйозними викликами у сфері ядерної безпеки через російські удари по енергетичній інфраструктурі, які порушують стабільне електропостачання діючих атомних електростанцій.Дипломати ініціювали екстрене засідання Міжнародного агентства з атомної енергії у Відні. На ньому обговорюють наслідки атак РФ на критично важливі енергетичні об'єкти, що забезпечують роботу українських реакторів.
Тривалі обстріли залишили мільйони людей без світла й тепла взимку та суттєво підвищили ризик ядерної аварії, повідомляє Bloomberg.
2 
8759
Коментарі