Прем'єр Вірменії влаштував демарш із неформального саміту СНД. Це може ілюструвати зміну настроїв серед лідерів держав пострадянського простору.
Нікол Пашинян сказав, що хворий на ковід і тому не відвідає неформальний саміт СНД 25 грудня у Санкт-Петербурзі.
Зовні ситуація видається дипломатичним ляпасом Путіну. Позитивний тест на вірус у Пашиняна був 23 грудня, а 25 грудня повторний аналіз вже був негативним. Та потім з'явилася інформація про ще одне тестування 25 грудня, знову позитивне.
За цим демаршем назріває наступний - Пашинян до кінця дня 25 грудня визначиться, чи братиме участь у засіданні Вищої економічної ради Євразійського економічного співтовариства (ЄАЕС), запланованої на 26 грудня. Вірменія цьогоріч головує в ЄАЕС, на засіданні планував бути кремлівський диктатор.
Зрив переговорів?
За неофіційними даними, неформальний саміт лідерів країн СНД під Санкт-Петербургом 25 грудня 2024 року був не просто дружньою вечіркою з нагоди новорічних свят. Путін особисто волів проговорити важливі питання, у тому числі, енергетичні та безпекові. Зокрема - хід мирних переговорів між Вірменією та Азербайджаном.
Опосередковано про це свідчить демарш і президента Азербайджану, котрий послався на катастрофу літака Azerbaijan Airlines рейсом "Баку - Грозний" під казахстанським містом Актау ранком 25 грудня. Серед пасажирів були громадяни Росії, Кахастану, Азербайджану, Киргизстану.
Нікол Пашинян висловив співчуття родинам загиблих і постраждалих. Ільхам Алієв, котрий був у Санкт-Петербурзі, повернувся до Баку. Натомість президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв залишився у "північній столиці" РФ, чим викликав критику у соцмережах.
Ненадійний друг гірше ворога
Вірменський прем'єр другий рік поспіль під різними приводами уникає участі у заходах, де може зустрітися з представниками Росії, зокрема, з Путіним. За його словами, причина цього - невиконання РФ своїх зобов'язань як члена ОДКБ під час війни між Вірменією та Азербайджаном. 4 грудня 2024 року Пашинян заявив, що "точку неповернення пройдено", хоча наприкінці листопада Путін висловив сподівання на повернення Вірменії до ОДКБ.
У соцмережах припускають, що він проігнорує і Вищу раду ЄАЕС. Натомість у Кремлі спробували вказати Пашиняну на його місце. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив: Кремль розраховує, що вірменський прем'єр візьме участь у саміті ЄАЕС по відеозв'язку.
Минулі "хвости"
У відповідь Нікол Пашинян на брифінгу заявив про те, що Росія не постачала до Вірменії достатньо зброї. Це твердження викликало бурхливу реакцію російського сегменту соцмереж. Навіть у забороненому в РФ фейсбуці окремі користувачі стверджують, що зброя була виготовлена у вересні 2024 року, однак Вірменія не забрала свого замовлення.
Чому заява мала такий резонанс? Бо здетонувала на тонкій кризі переговорного процесу з Азербайджаном.
Нічне зізнання
У ніч на 25 грудня прем'єр Вірменії написав у соцмережі, що у переговорів з Азербайджаном може бути лише один результат - "фактичне повернення Карабаху Азербайджану". Навколо цього, стверджує він, точився весь переговорний процес із 1994 року. Якщо ж озвучувалося інше, то виключно для вирішення внутрішніх вірменських питань. Міжнародне співтовариство, зазначив Пашинян, задало саме таку спрямованість переговорам і "навіть всерйоз не перешкоджало війні. Така є реальність, любий народе".
Допис став постскриптумом до закликів трьох експрезидентів Вірменії вийти на публічні дебати, бо вони критикують Пашиняна за визнання Карабаху азербайджанським.
Знову Карабах?
Експрезиденти зреагували миттєво. Прес-секретар Левона Тер-Петросяна Арман Мусінян порадив Пашиняну провести дебати із самим собою, бо він - брехун. Чому так - частково пояснив керівник пресслужби експрезидента Роберта Кочаряна Баграт Мікоян: "Здача Карабаху і суверенних територій Вірменії - очевидний історичний факт". У Сержа Сагсяна Пашиняну порадили провести дебати зі співголовами Мінської переговорної групи (РФ, Францією та США), котрі п'ять разів підтверджували формат і спрямованість переговорів.
Тривалі приниження Путіна Пашиняном від того не стають менш болючими. Адже за вірменнським демаршем можуть бути й інші. Перший кандидат - президент Азербайджану, незадоволений результатами війни.
Усе сиплеться
За посередництва Росії Карабах у результаті короткої війни було передано Азербайджану. Однак остаточно територіальні питання із Вірменією мали бути "закриті" за результатами переговорів і мирної угоди.
Перемовини формально тривають і досі. Ільхам Алієв вимагає від Нікола Пашиняна закріпити приналежність Карабаху у Конституції, демаркувати кордони і відкликати позови до міжнародних інституцій. Натомість вірменський прем'єр посилається на те, що у конституції країни немає пункту про приналежність Карабаху (Арцаху), а декларація про суверенітет регіону не підтверджена в основному законі. Має він зауваження і до інших вимог.
З точки зору офіційного Баку, це крутійство, бо збройний вірменський контингент понад 10 тисяч бійців базується у Карабаху. Нещодавно Алієв в інтерв'ю російському телеканалу ВДТРК заявив про те, що треті країни поспіхом озброюють Вірменію, відтак загрози безпеці Азербайджану мають "доволі серйозний характер". Пашинян у відповідь наголосив - він не прагне ескалації.
Їхній демарш 25 грудня свідчить про зрив чергової спроби укласти мирну угоду, 15 із 17 пунктів якої, за словами Алієва, погоджені. У свою чергу, це наочний приклад справжньої результативності російської дипломатії. Особливо для пострадянських країн Середньої Азії, у прихильності лідерів яких нині, з огляду на газове питання, зацікавлений кремлівський диктатор. От вони і отримали красномовний сигнал. Токаєв уже має негативну реакцію всередині країни на те, що не відмовився від участі у саміті СНД. Нервова реакція Кремля свідчить про непевність ситуації для Путіна, котрого навряд чи потішить відданість Олександра Лукашенка на тлі перспективи нової війни між Азербайджаном і Вірменією.
1 
8759
Коментарі