Спроби зриву історичної угоди між Ізраїлем і ХАМАС свідчать про те, що немає надійних гарантій дотримання будь-яких домовленостей у збройному протистоянні.
У ніч на 16 січня президент США Джо Байден повідомив: "Після багатьох місяців інтенсивної дипломатії Сполучених Штатів, а також Єгипту і Катару, Ізраїль і ХАМАС досягли угоди про припинення вогню і звільнення заручників".
Що передбачає угода?
• припинення бойових дій протягом 6 тижнів,
• звільнення 33 ізраїльських заручників (по 3 особи на тиждень) і від 990 до 1650 палестинців,
• початок мирних переговорів (на 16-й день дії угоди).
Новина не стала сенсацією, адже адміністрація Джо Байдена протягом 2024 року робила кілька обнадійливих заяв про можливе тимчасове припинення вогню на Близькому Сході. 31 травня минулого року Байден озвучив свій план з трьох етапів. Документ передбачав як тимчасове припинення бойових дій і звільнення заручників, так і вивід ізраїльських підрозділів з певних територій у Секторі Гази. Згодом повне припинення вогню, підписання мирної угоди, демаркація кордонів, повоєнне відновлення Сектору Гази.
План схвалив Радбез ООН. Кілька разів по тому консультації завершувалися зривом за одним і тим же сценарієм: Ізраїль і ХАМАС взаємно звинувачували один одного у додаванні в угоду неприйнятних умов в останній момент.
Тому і 16 січня щиро святкували укладення угоди, мабуть, лише мешканці Палестини.
Не поділили слави
У США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social заявив, що "ця грандіозна угода відбулася тільки в результаті нашої історичної Перемоги у листопаді". Зокрема, його номінант на посаду посланця по Близькому Сходу Стів Віткоф співпрацював з переговорниками президента Байдена. За даними американських ЗМІ, Віткоф "натис" на Беньяміна Нетаньягу. Утім, чинний президент США публічно наполягає, що угода укладена на базі його плану, "котрий підтримав увесь світ".
Що було - те загуло
Чвари у США зрозумілі: обидва президенти хотіли гарно продемонструвати єдність і спадковість, але щось пішло не так. Вірогідно, між Трампом і Байденом існувати особисті домовленості, котрі були порушені.
Угода мала вступити у дію у неділю, 19 січня. Але на ранок 16 січня прем'єр Ізраїлю звинуватив ХАМАС у зриві угоди, що "створює кризу в останню хвилину". Угруповання це спростувало і, у свою чергу, заявило, що ізраїльська сторона не передала плану виводу своїх військ із сектору Гази.
Не до миру?
Пізніше ізраїльські ЗМІ з посиланням на високопоставлені політичні джерела повідомили, що спірним є так званий Філадельфійський коридор (смуга шириною у 14 кілометрів на кордоні Сектору Гази з Єгиптом). Ізраїльські підрозділи Сил оборони залишаються у ньому протягом усіх 42 днів дії угоди, але передислокуються, попри повідомлення у ЗМІ про залишення коридору.
Хоча ізраїльтяни зраділи угоді, у владних колах до неї поставилися неоднозначно. Президент Іцхак Герцог вважає це "правильним кроком". Інші політики переконані, що треба повністю знищити ХАМАС.
Балансуючи між полюсами думок, Нетаньяху 16 січня відмовився скликати засідання уряду, котрий мав затвердити угоду. Прем'єр наполягає, щоб угруповання через посередників підтвердило виконання всіх пунктів документа.
Що далі
За кілька днів до домовленості ХАМАС обрало нового лідера. Ним став Мохаммед Сінвар, молодший брат ліквідованого Ях'ї Сінвара. Але за нього висловилися лише члени угруповання у Секторі Гази. Мохаммед міг продовжити політику свого брата, котрий влітку 2024 року надсилав сигнали про готовність до угоди. Тому ізраїльський прем'єр має рацію, коли вимагає твердих гарантій дотримання ХАМАСом домовленостей від країн-посередників.
Є шанс, що обидві сторони візьмуть до уваги думку світової спільноти. Адже угоду привітали генсек ООН Антоніу Гутерреш, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. А також - офіційний представник МЗС Китаю Го Цзякунь.
Тінь Росії
Речник Путіна Пєсков закликав "дочекатися фіналізації процесу". Заступник міністра закордонних справ країни-агресорки Михайло Богданов 15 січня провів телефонну розмову з заступником голови політбюро ХАМАСу Муссою Абу-Марзуком і лідером угруповання за кордоном Халедом Машаалем. Палестинці висловили вдячність "за послідовні зусилля Росії", сказано у повідомленні пресслужби МЗС РФ. Богданов акцентував на звільненні росіянина-заручника Олександра Труфанова, чийого батька убили бойовики угруповання 7 жовтня 2023 року "в пріоритетному порядку".
Лідер ХАМАСу у Секторі Гази і голова переговорної групи з Ізраїлем Халіль аль-Хейя подякував державам, котрі підтримували створення палестинської держави. Серед них Туреччина, Китай, ПАР, Індонезія, Алжир, Малайзія і - Росія.
Урок для України
Угода між Ізраїлем і ХАМАСом містить пункт про міжнародні гарантії адміністрації Трампа, Єгипту і Катару, що Сили оборони Ізраїлю не відновлять бойових дій. Екстраполюючи алгоритм на російську війну, маємо нагоду побачити, чи спрацюють гарантії на Близькому Сході. Адже Україна теж наполягає на твердих гарантіях.
Є багато сигналів, що ця угода відбудеться, хоча попередні спроби "помирали" на підготовчій стадії, висловив оптимізм директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Водночас, на його думку, американцям бракує ресурсів, щоб кардинально змінити ситуацію на Близькому Сході.
"Адміністрація Трампа виключає можливість великої війни у регіоні. Отже, на даному етапі США спробують вести переговори з позиції сили з Іраном з метою стримування. Це і є ключова задача, яка дещо суперечить задачі Ізраїлю, котрий розраховує на максимальне зменшення загрози від Ірану", - пояснив він.
А у ХАМАСу, котрий нині розгромлений, з'явився шанс вижити, вважає професор політичних наук Університету Бар-Ілан в Ізраїлі Зєев Ханін. "Якби щось подібне відбувалося на Заході, це означало б повну перемогу Ізраїлю і однозначну капітуляцію ХАМАСу. На Сході все інакше й однозначного рішення немає, але очевидно, що ХАМАС зробить усе, щоб виграти для себе максимум, - наголосив він. - Скільки буде терористів з тих, хто повернеться до Палестини за угодою, як це відбувається у Лівані, можна тільки гадати. Нині ХАМАС не загострюватиме ситуацію. А далі - точкові обстріли, аж до повтору 7 жовтня 2023 року, продовження конфлікту іншими засобами".
Відтак головна суть угоди для Ізраїлю - повернення заручників, зазначив експерт.
Утім, мотивацією Ізраїлю може бути і досягнення за посередництва Дональда Трампа компромісу із Саудівською Аравією. Про це розповів Gazeta.ua провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов: "Саудівська Аравія може взяти на себе функції із "замирення" сектору Газа та гарантування безпеки Ізраїлю. Але згадана угода абсолютно не є алгоритмом для випадку російсько-української війни. Трамп готовий ще "повоювати" з Путіним, щоби схилити його до більш прийнятної для США передачі Європі справи про підтримку України".
5 
8759
Коментарі