Масований російський обстріл у ніч на 13 грудня загострив дискусії щодо миру в Україні. Але показав слабкі місця західної підтримки. У реакціях і наслідках розбиралася Gazeta.ua.
По Україні росіяни випустили 93 ракети і майже 200 БпЛА. Збито близько половини шахедів і 81 ракету. Серед яких 11 - завдяки літакам F-16. Агресор цілив по енергетичній інфраструктурі.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив: національна енергетична система у небезпеці. Україна заявила про нагальну потребу імпорту електроенергії у 11,7 тисяч мегават з Польщі, Словаччини, Румунії, Молдови та Угорщини.
У російському міноборони зазначили – удари були завдані у відповідь на обстріл Україною аеродрому у Таганрозі, хоча у ніч на 12 грудня РФ жорстко обстріляла Запорізьку область.
АЕС скинули оберти
Особливо небезпечним виявився ядерний аспект. П'ять з дев'яти українських АЕС знизили генерацію, бо були у зоні ураження. Росія порушила резолюції МАГАТЕ про заборону таких обстрілів, котра була ухвалена буквально за добу до обстрілу. Причому 12 грудня Агенція на надзвичайному засіданні розглядала ушкодження уламком російського БпЛА автомобіля місії МАГАТЄ біля ЗАЕС.
Таким чином, Путін зробив черговий хід у кривавій грі – підійшов впритул до небезпечного ядерного інциденту. Перед світовим співтовариством постало запитання: чи здатне воно стримати агресора?
Сто перша спроба "стримати"
12 грудня МАГАТЕ у резолюції наголосила на неприпустимості обстрілів енергетичної інфраструктури, у тому числі зовнішніх електропідстанцій, котрі забезпечують роботу АЕС. В Агенції зазначили, що це є порушенням четвертого принципу ядерної безпеки. "Світове співтовариство має посилити тиск на Росію через її зумисні спроби створити ядерну катастрофу на континенті", - заявив Герман Галущенко.
Отже, Росія обстрілом 13 грудня проігнорувала резолюцію. Путін продемонстрував, що не має наміру зважати на позицію світового співтовариства навіть у такому чутливому питанні. Зазначимо, у грудні 2022 року Китай закликав РФ до незастосування ядерної зброї. Відтоді колективний Захід намагався відвернути загрозу застосування ядерної зброї (ЯЗ) Москвою. Наприклад, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто просила китайського лідера Сі Цзіньпіна під час його європейським турне вплинути на Росію. Восени 2024 року західні ЗМІ писали про нібито "джентльменські домовленості": Росія не б'є по енергетиці України – Захід не дає нам дозволу на застосування далекобійної зброї. З огляду на застосування росіянами "Орєшніка", ці та інші спроби якщо й були, то виявилися марними.
Більше того, Кремль зухвало коментує зустріч експертів з п'яти ядерних держав 4 грудня у Дубаї, про яку 12 грудня повідомила речниця китайського МЗС Мао Нін. "Зустріч відбулася на експертному рівні",
– заявив 13 грудня речник Путіна Дмитро Пєсков, занижуючи значення цієї події.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ядерні переговори за зачиненими дверима. Китай заявив про негласну зустріч державних лідерів
Відкриті двері
Обстрілу 13 грудня передував потужний інформпотік щодо мирного процесу по Україні. З одного боку угорський прем'єр Віктор Орбан відвідав турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана щоби поговорити про Україну. Щоправда, говорили більше про Сирію і двосторонні відносини. Але на ранок 13 грудня Орбан заявив: "Ще пів року тому ніхто не хотів чути про мир, а тепер про нього говорять усі. Ми відкрили двері – тепер можуть розпочатися змістовні переговори". З іншого боку, в ЄС активізувалися дебати про миротворчу місію в Україні. Президент Франції Емманюель Макрон навіть терміново з'їздив до Польщі, збройні сили якої набувають у цьому сенсі особливого значення. Але прем'єр Дональд Туск рішуче відмовився брати участь у такій місії навіть за умови підписання угоди про припинення вогню і мир. Це не допомогло – через масовану російську атаку в ніч на 13 грудня Польщі довелося піднімати у повітря свої винищувачі.
Тема миротворчої місії отримала продовження буквально за годину до початку атаки. Журнал The Timе опублікував інтерв'ю з обраним президентом США Дональдом Трампом, котрий висловився на підтримку миротворчої місії в Україні.
Відтак обстріл Росією України міг бути не лише відповіддю за Таганрог, але і посланням Трампу.
"Я дивуюся, коли на повному серйозні обговорюється можливість розміщення на лінії розмежування військовослужбовців країн-членів НАТО, - пояснив політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач - На це потрібна згода двох сторін. Україна погодиться, але Росія – навряд. Не для того вони воюють з Україною, щоб отримати де-факто на своєму кордоні військовослужбовців НАТО, Це буде фіксацією їхньої поразки, а не примирення".
До слова, сигнал отримав і Орбан, адже українське Закарпаття під час нічної атаки 13 грудня зазнало наймасованішого обстрілу з 24 лютого 2022 року. Як зауважив експерт з питань енергетики Олег Попенко, росіяни цілили у газові мережі.
"Інакше там не розуміють"
Реакція світового співтовариства на російський обстріл 13 грудня виявилася гострою, тому що це відбувається на тлі наполегливих пошуків миру.
Амбасадорка США в Україні Бріджіт Брінк наголосила на новій атаці Росії по об'єктах енергетичної інфраструктури. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі зі своїми колегами з країн-членів ЄС закликав терміново надати Україні не менш як 20 систем ППО. Але чи отримає їх українська сторона, якщо новий комісар ЄС з оборони Андрюс Кубілюс закликав 13 грудня до посилення оборонних потужностей країн Євросоюзу через можливий напад Росії? Напередодні генсек НАТО Марк Рютте запропонував країнам скоротити фінансування соціальних видатків на користь збільшення витрат на оборону.
"Тільки сила. Інакше там не розуміють",- написав голова Офісу президента Андрій Єрмак 13 грудня.
Але як стримати Путіна - відповіді досі немає. Трамп в інтерв'ю заявив, що "не кине Україну", тобто, підтримка продовжиться. Чи могла заява розлютити Кремль? Цілком. Опосередковано цю версію підтверджує поява невідомих БпЛА біля об'єктів енергетики та американської військової бази у Німеччині. Причому напередодні уряд попередив німців про високу вірогідність блекаутів, а українська урядова делегація закликала інвестувати в нашу країну.
"Росія намагається придушити нашу свободу і спосіб життя", - змушений був констатувати Марк Рютте у відповідь на атаку РФ 13 грудня. На його думку, російська сторона використає безпілотники для нападів на країни Євросоюзу.
І це є красномовний факт: якщо в ЄС готуються до оборони, цим визнають провал усіх спроб стримати чи умиротворити агресора. Наступним кроком має бути відповідь Заходу. Очікується що вона буде сформована на засіданні "Рамштайну", дата якого поки невідома.
3 
8759
Коментарі
1