Влада Італії розслідує можливу причетність російських агентів та інших іноземних сил до масових заворушень у Мілані. Підозри виникли після протестів проти високої вартості життя, які супроводжувалися підпалами, погромами та сутичками.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.
За даними агентства, уряд прем'єр-міністерки Джорджі Мелоні запросив доповідь щодо ймовірної участі іноземних провокаторів у заворушеннях. Італійські посадовці намагаються встановити, чи могли зовнішні сили, зокрема Росія, сприяти загостренню ситуації.
Причиною перевірки стали масштаби насильства та ознаки координації окремих нападів. Представники влади припускають, що частина інцидентів могла бути не лише стихійною реакцією демонстрантів на економічні проблеми.
Водночас доказів безпосередньої причетності російських агентів до організації заворушень публічно не представили. Речник Мелоні відмовився коментувати повідомлення про можливе іноземне втручання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Віткофф анонсував тристоронні переговори США, України та Росії
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні події суттєво відрізняються від попередніх протестів у країні.
За його словами, ситуація може бути проявом гібридної війни, у якій для впливу на суспільство використовують соціальні мережі та цифрові платформи.
"Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною", - заявив Крозетто.
Міністр згадав TikTok, YouTube та інші соціальні мережі як інструменти можливого інформаційного впливу. Він також звернув увагу на участь у протестах дітей віком 11-12 років, які, на його думку, могли зазнати ідеологічного впливу. Додаткових доказів цих тверджень посадовець не навів.
На тлі побоювань нових сутичок уряд Італії вирішив посилити безпеку в Мілані. До кінця року в місті планують розгорнути 500 військовослужбовців.
Наступні протестні акції очікуються найближчими вихідними.
Італійська опозиція водночас звинуватила уряд Мелоні у спробах використати заворушення для отримання політичних переваг перед виборами наступного року. Опозиційні політики закликали владу приділити більше уваги економічним і соціальним причинам протестів.
Масові демонстрації проти подорожчання життя відбулися також у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на вулиці вийшли щонайменше 550 тис. людей.
У низці французьких міст протести супроводжувалися погромами та підпалами. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття.
Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які, за його словами, долучилися до демонстрацій для вчинення злочинів.
Раніше Financial Times повідомляла, що європейські структури безпеки вивчають можливе російське втручання в інформаційний простір під час протестів у Франції та Італії.
Зокрема, проросійські та ультраправі акаунти поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення, які, за оцінками співрозмовників видання, могли посилювати суспільне напруження.
18 жовтня після масових заворушень у Франції правоохоронці затримали близько 1800 людей. За даними французького МВС, понад 500 поліцейських, жандармів і пожежників дістали поранення. Протести із сутичками та погромами охопили десятки міст.




















Коментарі