— Враження таке, що бюджет написали, щоб поділити доходні статті між депутатами. Тому 2017 рік для України і для кожного громадянина буде складнішим, ніж 2016-й. Влада штовхає країну у прірву, — каже голова Аграрної партії 44-річний Віталій Скоцик.
22 грудня зустрічає у конференц-залі партійного офісу на столичній вул. Васильківській.
— 21 грудня вперше був у залі засідань Верховної Ради. Неможливо щось корисне творити в тих радянських кабінетах. Я б переформатував і Кабінет міністрів, і Адміністрацію президента, і Верховну Раду. Десь за містом зробив би для них державний квартал. Але перед тим треба змінити склад парламенту, — каже Віталій Євстафійович.
Помічниця пропонує чай і каву.
У бюджеті на 2017 рік закладено економічне зростання на рівні 3 відсотків. Це можливо?
— Це — нереалістичний бюджет. Закладені в нього параметри: дефіцит бюджету — 3 відсотки, зростання національної економіки — стільки ж, середньозважений річний курс гривні — 27,2 — не будуть виконані. Наступного року країна продовжить рухатися вниз.
За долар даватимуть більш як 27,2 гривні?
— Так. Курс сьогодні — 27,2. Гривня знецінюватиметься. Чому? Бо прийняли рішення підняти мінімальну заробітну плату майже вдвічі. Якщо економіка не зростає, то звідки брати гроші? Або друкувати, або девальвувати національну валюту на експорті. Експорт падає. Основна виручка держави — це торгівля зерном. За останні три роки вона суттєво зменшилася. Тому наступного року, за нашими оцінками, курс гривні до долара буде близько 30. Тобто, девальвація становитиме відсотків 15.
Уряд зможе виправити це?
— Ні. Тому що в презентації бюджету на 2017 рік не сказали основних речей: скільки буде запущено нових підприємств? Скільки створено робочих місць? Яка буде реальна заробітна плата? Яке буде населення країни? Поки що щороку втрачаємо близько 150 тисяч громадян.
Що дорожчатиме, а що — дешевшатиме?
— Дорожчатимуть харчі. Хоча є сезонні коливання цін на фрукти й овочі. Більше доведеться платити й за товари та послуги. Українська економіка — в тяжкому стані. І ми, і частина світу — у стані шторму. Наступного року він посилюватиметься.
У ніч прийняття бюджету депутати ухвалили низку так званих бюджетоутворювальних законів. Підтримка сільського господарства на наступні п'ять років буде на рівні 1 відсотка випуску продукції. Як оцінюєте таке рішення?
— Бюджет 2017-го і закон, про який ви говорите, зруйнували систему оподаткування, яка успішно працювала з 1998 року по 1 січня 2015-го. У ньому немає спецрежиму ПДВ — для аграріїв. Це означає, що вони будуть змушені скорочувати виробництво. Втрати сягатимуть до 20 мільярдів гривень. Яка логіка піднімати один податок, щоб втратити виробництво і надходження від інших податків до місцевих і національного бюджетів?
Аграрна партія домоглася продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік. За цей час реально прийняти все необхідне законодавство для зняття мораторію?
— 21 грудня були слухання у Верховній Раді щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. У мене склалося враження, що депутати розглядають українську землю як капітал для власного збагачення, але не як основу розвитку національної економіки.
Чому?
— Там інтенсивно лобіювали законопроект, який впроваджує вільний ринок земель сільськогосподарського призначення вже з 1 січня наступного року. І в ньому немає обмежень, які діють у цивілізованому світі.
Враження таке: у певних груп є вільні гроші і вони хочуть їх дуже швидко вкласти в щось ліквідне в Україні. Земля — найбільш знецінена й найбільш ліквідна. Тому в парламенті думають не як ефективно завершити земельну реформу, а як використати момент і накласти руку на землю. У 1990-ті украли промисловість. Тепер те ж саме хочуть провернути із землею.
2017 року, за бажання держави, можемо виконати всі необхідні кроки й уникнути продовження мораторію на 2018-й.
Скільки коштує зараз і може коштувати українська земля?
— Сьогоднішня середня ціна гектара — близько 500 доларів. Усього земель сільськогосподарського призначення — 42 мільйони гектарів. Зараз за них можна виручити 21 мільярд доларів. А якщо середня ціна підніметься до тієї, що в Польщі — 12 000 доларів за гектар — це буде 504 мільярди.
З якими викликами 2017-го стикнуться освіта й медицина на місцях?
— Верховна Рада прийняла рішення перекласти витрати на освіту, культуру й медицину на плечі місцевих громад. Сьогодні у них таких грошей немає. Це обернеться тим, що матимемо проблеми вже на початку року. І немає різниці — чи це нові об'єднані громади, чи старі міські, сільські, селищні ради. Вже в січні їм доведеться платити за газ, електроенергію, тепло, воду, вугілля, комусь — за дрова й чимало інших речей. Також зарплати технічного персоналу. Це — прибиральниці, водії шкільних автобусів, кочегари. З державної субвенції оплачуватиметься лише робота лікарів, педагогічного складу й тих, хто працює безпосередньо в культурі.
Чи ймовірно, що дострокові парламентські вибори будуть наступного року?
— Усі, хто зараз при владі, намагатимуться дійти до чергових виборів 2019‑го. Чи вдасться це їм? Важко сказати, бо настає надзвичайно складний рік. Не думаю, що президент зважиться на розпуск Верховної Ради з власної ініціативи. Це має бути вимога народу.
Варто розраховувати на допомогу МВФ та інших міжнародних донорів?
— Захід допомагатиме, але мінімально. Він жде, що ми виконаємо свою домашню роботу. Наприклад, українське аграрне виробництво є гравцем на світових ринках, але в сировинному напрямку. Можемо створити сотні тисяч робочих місць — якщо продаватимемо не сировину, а кінцевий продукт. Потрібні переробні підприємства. Можемо піти до зовнішніх позичальників і сказати: "Ми розробили програму фінансового кредитування аграрного сектора. Під інфраструктурні проекти потребуємо мільярд доларів". Це не такі великі гроші для світу. Їх виділять як довгострокові кредити — на 20, 25, 30 років. Під конкурентний на Заході відсоток — від 1,5 до 3. Досі Україні давали гроші. Але 2017 року розраховувати на великі позики не варто.
Якби програму уряду готувала ваша політична сила, які в ній були б пріоритети?
— Ми її розробляємо. В Аграрній партії створили ради як прототипи парламентських комітетів. Завдання кожної ради — проаналізувати, що з нами відбулося за 25 років у кожному напрямку, де ми є на сьогодні, де здатні зробити позитивні кроки й завдяки чому? Працюємо в розрізі кожної складової вітчизняної економіки.
Повинні визначити: де маємо конкурентну перевагу, на якій можемо швидко заробити гроші. Відповідь лежить на поверхні — це аграрне виробництво. Зараз ціна на пшеницю в середньому 145 доларів за тонну. Країна, яка придбала її в нас, створює додану вартість 650–680 доларів. Тому треба перепрофілювати галузь із сировинної на переробну, будувати заводи. Для цього потрібна прозора податкова система й можливість залучити кошти.
До чого маємо бути готові наступного року?
— Треба рахувати кожну копійку, цінувати свою землю. Навіть невеличкий шмат. Якщо у вас є земля або родичі в селі, треба сіяти й садити. Навіть якщо ніколи не робили цього — маєте навчитися.
Наша економіка стрімко падає. Але що добре? Якщо змінимо виборчу систему, наповнимо парламент іншими людьми, приведемо в Кабмін професіоналів, то почнемо дуже швидко рости. Можемо створити нове "економічне диво" — як свого часу це вдалося Сингапуру чи Південній Кореї. У нас все для цього є.
Дідуха до Святвечора роблять зі свого поля
Віталій Скоцик очолює Аграрну партію понад два роки.
Закінчив сільськогосподарську академію. Навчався і працював у США. Очолював аграрне підприємство у Великій Британії.
Із дружиною Тетяною мають доньок 17-річну Діану і 6-річну Дарину, сина 11-річного Данила. Живуть під Києвом. У рідному селі Симонів Гощанського району на Рівненщині сіє та молотить зерно комбайном.
— Новий рік завжди зустрічаємо дома. А на Святвечір та Різдво їдемо до матері, — розповідає Віталій Скоцик. — Збирається вся родина. Перед вечерею до хати заносимо коляду, ще дідухом називають. Дружина вміє жати. Вона з дочками на нашому полі нарізали жита, пшениці, ячменю. Маємо для цього спеціальний серп. Плестиму дідуха я.
3 
1
Коментарі