— Наш мер не був активний під час революції. Чула, навіть тітушок відправляв на Майдан. Надіюся, то неправда. А якщо і так — то хто в нашій жизні не ошибається. На цих виборах люди дадуть йому шанс, — говорить 71-річна Любов Миколаївна. Губи нафарбовані рожевою помадою, на грудях — синьо-жовта штучна квітка. Стоїть біля багатоповерхівки на вул. Майдан Незалежності, 16 в Полтаві.
Тут — офіс громадської організації від партії "Совість України". Громадську організацію очолює мер Полтави 47-річний Олександр Мамай. З червня в офісі безкоштовно роздають по 8 кг цукру. Отримати можуть лише пенсіонери та іменинники, яким надіслали запрошення. З понеділка до суботи з 9.00 до 15.00 сюди приходять щодня близько 450 людей.
Офіс розташований на першому поверсі нової багатоповерхівки. З вулиці біля дверей до стелі причеплені живі квіти у вазонах. Всередині — євроремонт, світло. Праворуч стоять комп'ютери для реєстрації, на стіні — великий портрет Олександра Мамая. Багато картин із квітами. Ліворуч за синіми шторами — м'які стільці та великий телевізор. Зранку у вівторок тут близько 70 чоловік стоять у черзі, аби зареєструватися. Шестеро адміністраторів дивляться паспорти й пенсійні посвідчення. Чекати чимало хто виходить на дерев'яні лавки біля входу. П'ють безкоштовний квас чи воду з пластмасових стаканчиків.
— Бачила, як одна жінка нишком зливала зі стаканчика квас у півлітрову пляшку. Стидно за таких людей, — продовжує Любов Миколаївна. — Я вже шостий раз сюди приходжу. Якось получила сахар, а тоді почала водити сусідок. І сьогодні прийшла із подружкою, — показує на жінку з кількома золотими зубами. — Мене вже працівники впізнають. Сахар для мене — не главне. Люблю пообщатися. Можу сказати, що відсотків 30 із цих людей сахар візьмуть, але голосувать за нинішнього мера не будуть. Хоча Мамай зараз ремонт доріг у центрі міста поробив. По ефективності з ним зрівняється хіба що Матковський, який усе місто освітлив (Андрій Матковський був мером Полтави з 2006 по 2010 рік. — "ГПУ").
— У цьому році меру не просто, — розчісує скуйовджене фарбоване волосся 63-річна Любов Клименко. — Он, Жиденко активний (Лев Жиденко, лідер організації "Нова Полтава". — "ГПУ"). Живемо в Октябрському районі. Жиденко навів порядок — привіз зелену краску, інструменти, аби люди поприбирали. Красиво вийшло. То за нього, мабуть, буду голосувать. Він — новий у політиці. Хай пробує.
Окремо від черги курять двоє чоловіків у спортивних костюмах.
— Треба, Саня, сахар забирати й додому бігти поскоріше. Сьогодні по тєліку "Шахтар" з "Реалом" грають. Напряжу жінку — хай випічки зробить, — спльовує на асфальт один, із пожовклими зубами.
— Петрович, не дуркуй. Халявний сахар лучше на самогонку пусти. Толку більше і пузо не так ростиме.
73-річна Галина Дмитрівна стає в кінець черги, важко дихає.
— Довго стояти за реєстрацією? Сина одного дома оставила, а в нього ключів немає. Дзвонив щойно і матюкав мене з оцім всим сахаром.
— На все про все — не більше часа. Так шо терпіть.
— Мені запрошення на сахар прийшло ще пару місяців назад, коли був день народження, — продовжує Галина Дмитрівна. — В сім утра молода жінка постукала у ворота: "Вас вітає мер". Я у шоці: ще син і внуки не поздравили, а мер уже схопився. Думала, що за сахар неправда, то і не йшла довго. А це сусідка знизу взяла, пакети показала.
Після реєстрації адміністратори пропонують подивитися в офісі 20-хвилинний фільм про післявоєнну Полтаву. Його показують на великому телевізорі. Майже половину часу розказують, що за мерства Мамая місто стало кращим — з'явилися нові будинки, ремонтуються старі. Що дає людям квартири. Присутні слухають мовчки. Наприкінці починають аплодувати.
Після перегляду фільму можна йти по пайок. Молодші наввипередки збігають із порогу, з ціпками — відстають. На вулиці за 10 м від входу — в стіні вікно. Звідти видають цукор. Хлопці у футболках із надписом "Совість України" швидко подають по два пакети. Дві працівниці роздають їх людям.
Метрів за 100 від громадської організації — зупинка. Неподалік активісти розмістили стенди з надписами "Цукор бери, але майбутнє онуків не продавай", "Мамай, а де ж твоя совість?", "Мамай, полтавців за цукор не купити".
— У такий спосіб Мамай одкупляється. Бо якщо його не виберуть, то вб'ють. Багато ж накрав, — каже Валерій Добряк, 84 роки. Виглядає значно молодшим. З плечей стягує пакети й ставить на землю. Зеленою гумкою скручує на голові ґульку з рідкого волосся. — Мені прийшло запрошення, я спочатку його викинув. Сусідка переконала таки сходити. Голосувати буду, але ні за кого. Закреслю бюлетень.
3,5 тонни цукру щодня роздають у полтавській громадській організації "Совісті України". Акцію започаткували в червні. Хто виробник цукру — не вказано. На оптових ринках Полтавщини за 1 кг дають в середньому 9 грн. Щодня на цукор мер обласного центру Мамай витрачає близько 32 тис. грн.
Кожен третій не знає, за кого голосуватиме
— В Полтаві триває непрямий підкуп виборців. Таким займається Олександр Мамай із "Совістю України", Олександр Удовіченко — з "Рідним краєм", Лев Жиденко — з "Новою Полтавою", — розповідає 39-річний Євген Янкевич із Комітету виборців. — Вони і стануть лідерами перегонів. Ще приєднаються "свободівець" Юрій Бублик і попередній мер Андрій Матковський. Опитування свідчать, що більше третини полтавців не визначилися, за кого голосувати.
3 
1
Коментарі
2