— Міністр агропромислового комплексу Микола Присяжнюк привів на наш комбінат своїх людей спеціально, щоб його розвалить, — розповідає тракторист, голова профспілки агрокомбінату "Пуща-Водиця" 48-річний Володимир Шевель. Стоїть біля метро Хрещатик. О восьмій ранку тут зібралися близько тисячі колишніх працівників агрокомбінату. Протестують проти масових скорочень та знищення тепличного господарства.
— Два роки назад людина Присяжнюка вивезла з комбінату півтори тисячі корів на 145 тисяч гривень, — продовжує тракторист. — Сказала, що вони лейкозні. Тепер уже все розвалили, тепличні комплекси знищили й на металобрухт здали, худобу вирізали. Кажуть, роблять рекструктуризацію. До Нового року працювали — 1800 людей. Тепер, може, із 70 рахуються. Нам пообіцяли: якщо звільнитеся, дамо в компенсацію землю. Люди понаписували заяви, а землі майже ніхто не дістав.
39-річна Оксана Балагута витирає піт із чола білою хустинкою й зітхає:
— Пообіцяли дати 350 гектарів землі, а виділили тільки 150. Остальну — розікрали. Дали людям по 5-6 соток, а мали по закону — по 25. І то дали вже після того, як ми почали протестувати.
Сонячно. Люди ховаються у тіні дерев. Багато пікетувальників прийшли з дітьми. О 9.00 рушають до Адміністрації президента. Подвір'я огороджене залізними турнікетами. За ними стоять 30 міліціонерів. Пікетувальники заповнили всю вул. Банкову.
Двоє жінок складають руки на грудях.
— У нас є три гуртожитки в центрі Києва: в Подільському районі, на Чоколовці, — розповідає 35-річна Зінаїда Рисич. — Більшість працівників у тих гуртожитках живуть. А вони — на балансі комбінату. Приватизувати не дають. Це дуже лакомий кусочок для них. Певно, і їх забрати хочуть, а нас на вулицю вигнати. Весь час шось придумують. Ше рік тому заступник Попова (голова Київміськдержадміністрації. — "ГПУ") казав, шо передадуть на баланс міста. Але відтоді нічого не зробили. В нас усі жінки, які тепличницями були, захворіли по жіночому. Все життя проробили, а нічого не маємо.
Жінка сумно усміхається. Під очима глибокі зморшки.
За 5 хв. з Адміністрації виходить невисокий чоловік у костюмі. Кличе представників комбінату на розмову. До будівлі заходять Володимир Шевель та протестувальник — Олександр Дробіков. Їх немає 30 хв. Пікетувальники розгортають кількаметрові плакати з написами червоним та синім "Присяжнюка у відставку", "Міністр АПК вкрав нашу землю", "Пане президенте, допоможіть".
— Міністра геть! — голосно скандують 10 хв.
60-річна Олена Петрівна тримає на руках внучку.
— У 1990-х у нас був добрий директор, людям квартири давали, був басейн, зімній сад, — розказує. — Помер, і потім, як почалося. Видно, захотіли нашу землю загарбати й почали присилати різних директорів. То одного, то другого, щоб усі понаїдалися.
О 10.40 із будівлі Адміністрації президента виходять Шевель і Дробіков. Люди щільно обступають їх.
— Голова адміністрації по зв'язках із громадськістю сказала, що президентові ці факти були невідомі, — голосно говорить Дробіков. — Пообіцяли, що однозначно викличуть керівництво підприємства, міністерства і вони відповідатимуть за все. Сроков конкретних не дали. Факти явні — 1400 людей звільнилися, а землі не отримали. Це неможливо було зробити без відома міністерства. Ми будемо чекати до 3 вересня. Якщо до цього часу нічого не зроблять, будемо розуміти, що міністр зам'яв це питання, а президентові факти не розказали. Щоб йому про це стало відомо, зробимо похід до резиденції Януковича "Межигір'я".
— До 3 сентября, не дольше! — викрикують у натовпі.
Об 11.00 акцію закінчують. Люди йдуть до метро.
— Будемо надіятися, що президент нам допоможе, — каже 61-річна Ніна Лозова. — А як же інакше? Ми все життя віддали комбінату, тепер лишилися ні з чим. Є ж на світі справедливість.
2 
1
Коментарі