— Сьогодні так звана децентралізація більше нагадує колективізацію 1930-х, — говорить 37-річний Руслан Бортник, директор Інституту аналізу та менеджменту політики.
— Штучно і насильним способом частину громад зганяють в якісь об'єднання. Якби влада почала з правильного боку ці реформи, передала на місця повноваження, реальні кошти, надходження від податків, то люди реагували б інакше. Зараз вони не бачать сенсу в децентралізації. Нових прав громади не отримали. І не завжди мають більше коштів. На органи місцевого самоврядування намагаються покласти всю соціальну сферу, медицину й освіту. Їхніми руками закривати чи знищувати їх. Децентралізація треба. Але не така, як її проводять зараз.
Нереально закінчити реформу за рік чи два. Треба — до 10 років.
— Зараз сільські, селищні, міські ради позбавлені ресурсів. Прив'язані до державного бюджету. Реформа місцевого самоврядування потрібна для активізації розвитку низів, — розповідає 62-річний Петро Жук з Інституту регіональних досліджень.
— Після реформи громади самі вирішуватимуть, куди витрачати гроші: на водогін, дорогу чи освітлення. Об'єднання повинні бути з населенням п'ять-дев'ять тисяч людей. Тоді зможуть повністю себе забезпечувати. Поняття реформи підміняють, коли район утворює одну громаду. Бюджет залишається в тих самих руках. Села від цього нічого не мають. Райони повинні розбитися на кілька новоутворень. Більшість питань місцевого значення треба вирішувати внизу. На районні і обласні адміністрації залишити загальні функції.
— Гальмує децентралізацію Адміністрація президента, — каже 39-річний Максим Лациба з Українського незалежного центру політичних досліджень.
— У будь-який момент можуть бути позачергові вибори. Команда Порошенка вважає, що обласні та районні адміністрації допоможуть перемогти на них.
3 
1
Коментарі