Тема легітимності влади та можливості провести вибори під час війни час від часу вискакує, як чортик з табакерки, а потім знову ховається.
Нагадаємо, на початку 2025 року на сайті Центральної виборчої комісії (ЦВК) відновили доступ до інформації про вибори, зокрема про обраних депутатів, склади виборчих комісій. З початку повномасштабного вторгнення ці дані були закриті з міркувань безпеки.
Тож у 2025 році ЦВК завершила черговий етап з відновлення роботи Державного реєстру виборців. Але тоді розмови про вибори стихли до початку 2026 року.
От і нещодавно виборча тема активізувалась через закид президента США Дональда Трампа. Він заявив, що Україна втратила статус демократії через тривалу відсутність виборів. Крім того, нібито тема війни використовується як привід не проводити голосування.
Водночас, тема виборів в Україні стала однією з ключових для атак російської пропаганди. Ворог використовує юридичні нюанси, тисне психологічно та методично навʼязує ідею "нелегітимності" української влади.
Президент України Володимир Зеленський змушений реагувати. Він заявив, що провів зустріч із парламентарями й очікує пропозиції від них щодо законодавчих змін, які дозволили б організувати вибори в умовах воєнного стану.
Також він звернувся до США з проханням організувати безпеку виборчого процесу в Україні, що дало б змогу провести вибори впродовж 60–90 днів.
Пауза в демократії — це не просто вимушений крок
Отже нинішня пауза в демократії — це не просто вимушений крок, непростий компроміс, а й пошук варіантів можливості адаптації законодавства до критичних ситуацій та пошук правових відповідей, до яких уженіхто не зміг би "доколупатись" .
Спочатку звернемось до Конституції. Вона прямо не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, тобто фрази "вибори заборонені" у ній немає.
"Заборона випливає з сукупності її норм та норм деяких спеціальних законів, - зазначає колишній член ЦВК, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера. - Наприклад, стаття 64 Конституції визначає, які права можуть бути обмежені під час воєнного стану, а які ні. Так от, право обирати й бути обраним (передбачене статтею 38 Конституції) не входить до переліку "захищених" прав (тих, що не можуть бути обмежені). А отже, під час воєнного стану держава має конституційне право призупинити виборчий процес. Є стаття 108 Конституції, яка передбачає, що президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного очільника держави. Це означає, що навіть якщо п'ятирічний термін сплив, повноваження не зникають автоматично вони зберігаються до інавгурації наступника".
Тобто Конституція задає рамки, а деталі регулюються профільними законами. Саме на них посилаються, коли кажуть про пряму законодавчу заборону, і саме вони ставляь остаточну крапку в питанні неможливості проведення всіх видів виборів.
Зокрема, за словами Магери, стаття 19 Закону "Про правовий режим воєнного стану" прямо передбачає що під час дії воєнного стану не проводяться вибори президента, вибори народних депутатів України та місцеві вибори.
Доведеться повертати спеціальні пересувні скриньки або створювати тимчасові дільниці
Окрім того, наразі закон вимагає голосування на стаціонарних дільницях. Військові, які масово покидають позиції та їдуть у тил ставити галочки, мʼяко кажучи, - абсурдна ситуація. Доведеться повертати спеціальні пересувні скриньки або створювати тимчасові дільниці безпосередньо в місцях дислокації. Це своєю чергою створює ризик для таємниці голосування та й для життя загалом.
Ну й за даними Держстату за кордоном перебуває приблизно 6 мільйонів українців. Вони можуть голосувати лише в консульствах, які фізично здатні пропустити кілька десятків тисяч чоловік. Тож технічно віддати свій голос не просто.
Ідея інтернет-голосування, звісно, звучить сучасно, але для політики вона провальна. Кібербезпека та таємниця голосування — речі, які наразі неможливо поєднати в смартфоні під час війни з Росією.
Звісно "Дія" вважається одним з найкращих сервісів, але це не виборча дільниця. Іноді навіть хакерських атак не потрібно. Згадаймо, скажімо, показовий випадок, коли українці самі "поклали" систему під час голосування на національному відборі "Євробачення".
Отже президент очікує пропозиції від депутатів. Якщо це й буде, то не так швидко. Зміна виборчого законодавства — це колосальний обʼєм роботи.
Навіть якщо уявити, що Верховна Рада от-от змінить закон (а, до речі, Конституцію змінювати під час війни заборонено статтею 157), проведення виборів може розбитись об реальність. Адже залишається головна перешкода — небезпека. Держава фізично не може гарантувати безпеку на дільницях під час ракетних обстрілів. Теоретично, навіть зліт російського МІГа може паралізувати роботу виборчих дільниць одночасно по всій Україні.
Цікаво, що всередині українського політикуму склалася парадоксальна ситуація. Публічно всі парламентські фракції підписали меморандум не проводити вибори раніше, ніж через 6 місяців після скасування воєнного стану.
Політичні штаби перебувають на "низькому старті"
Однак непублічно політичні штаби перебувають на "низькому старті".
Загалом тема "нелегітимності української влади" в Україні розбилась об правову свідомість громадян та розуміння реалій війни. Однак на міжнародній арені цей наратив використовується як токсичний фон, який Україні доводиться постійно спростовувати.
Отже вибори під час війни можуть бути вигідні тим, хто хоче зафіксувати поточний результат, поки рейтинги не впали ще більше, або тим, хто зараз перебуває повністю поза системою. Це - колишні політики, політтехнологи або ж блогери, які здобули популярність під час війни, але не мають мандатів. Для них вибори — єдиний шанс потрапити у владу. Однак здебільшого, в них немає партійних структур чи грошей для кампанії.
Вочевидь черговий вулкан імовірних виборів в Україні знову затихне між законом та ракетами. До чергової зовнішньої провокації.
2 
1
Коментарі