Феномен Кубракова: піти, щоб повернутися

Олександр Кубраков, колишній віце-прем'єр-міністр, став позаштатним радником президента. Він знову буде опікуватись добре знаними темами: інфраструктурою та взаємодією з громадами. Хоча свого часу його усунули з відповідного міністерського крісла.

Нагадаємо, Олексій Кубраков у 2019 році став депутатом Верховної Ради і того ж року очолив Державне агентство автомобільних доріг України. У травні 2021 року його призначили на посаду міністра інфраструктури, а у грудні 2022 року він став віце-прем'єром, міністром розвитку громад, територій та інфраструктури.

У травні 2024 року парламент звільнив Кубракова, а сам посадовець заявляв, що з ним ніхто не обговорював відставку: не було жодної прямої особистої розмови Кубракова ні з президентом Зеленським, ні з тодішнім головою ОПУ Єрмаком. Пояснення обійшлося наїздами у близьких до офісу президента ТГ-каналах.

Це звільнення стало цікавим з точки зору розбору складових мотивів, що ними керувалися ті, хто ухвалює державні рішення у розпал війни. Тим цікавішим буде спостерігати за поверненням Кубракова на знайомі йому позиції в статусі радника президента.

Від впливового до ненадійного

Безперечно, Кубраков завжди був членом команди президента Зеленського. Понад те, не простим членом команди, а одним із найбільш наближених, впливових та перспективних. Про це свідчить його карколомний кар'єрний зліт, а також довірена йому сфера державної діяльності.

Поза всяким сумнівом – Кубраков був глибоко вмонтований у систему та грав за її правилами. Інакше йому не довірили б сотні бюджетних мільярдів. Він не лише знав про те, куди, кому і як спрямовуються фінансові потоки, але й був ключовим суб'єктом у їхньому розподілі. А також провідником у проведенні дуже дорогвартісної містобудівної "реформи".

Спеціально під Олександра Кубракова шляхом об'єднання мінрегіону та мінінфраструктури в 2022 році було створено міністерство-монстр.

Але у певний момент він перестав бути "своїм", втратив довіру і став "токсичним". З надважливого елемента в існуючій системі влади перетворився на велику проблему і, судячи з усього, на загрозу для влади. Настільки велику, що навіть потужне заступництво західних партнерів не змогло запобігти його звільненню.

Найбільше владу нажахала активна співпраця Кубракова з НАБУ та САП.

Ще одним "детонатором" звільнення була, вочевидь, його самостійна гра із західними партнерами. Вона певним чином могла переплітатися із його співпрацею з антикорупційними органами.

А потреба у розподілі очолюваного ним міністерства, проблема зі зведенням фортифікаційних споруджень та зруйнованою інфраструктурою – це всього-навсього була інформаційна кістка для суспільства.

Акценти дискредитації

Інформація про відставку Олександра Кубракова розгойдувалась в публічному просторі, починаючи з 2023 року, декілька місяців.

Публічну кампанію з дискредитації віцепрем'єра, наближені до Банкової ТГ-канали, розпочали зі звинувачень у тому, що він не вберіг від московського обстрілу Трипільську ТЕС. Однак його звільнення не було пов'язане з поганим укриттями згаданої зруйнованої електростанції. Та й з точки зору відповідальності за безпеку стратегічних обʼєктів, цей узагалі не входив до списку 22 особливих об'єктів Мінінфраструктури.

Як ми вже зазначили, було виокремлено три причини зміни ставлення Володимира Зеленського до Олександра Кубракова.

Відчутна тінь непорозуміння пробігла влітку 2023 року, коли пішов у відставку міністр оборони Олексій Резніков.

Так от, першим у списку претендентів на посаду очільника оборонного відомства був саме Олександр Кубраков. Однак, як подейкували тоді, Кубраков хотів залишитися віцепрем'єром-міністром оборони. А замість себе міністром відновлення залишити свого заступника Юрія Васькова.

Вочевидь, щоб зберегти контроль над розпочатими проєктами.

Це обурило Зеленського, а особливо Єрмака і вони вказали Кубракову на його місце, мовляв, хто ти такий, щоб самостійно "розрулювати" кадрові питання?

Над Олександром Кубраковим уперше очевидно для нього завис дамоклів меч немилості та серйозного невдоволення офісу президента.

Це підсилилось тим, що Банковій дуже не сподобалось, що Кубраков вибудовує свою самостійну лінію спілкування із посольством США. Зрозуміло, що керівництво таким потужним об'єднаним міністерством апріорі змушує зміцнюватись політично та фінансово, не чекаючи своєї кабмінівської черги.

Саме американська амбасада допомагала віцепрем'єру відбиватися від атак ОПУ, а також переводити значні кошти грантової допомоги з громадського сектору на мінінфраструктури. Після чого в Банкової з'явилась недовіра до Кубракова й у бюджеті-2024 міністерство інфраструктури позбавили можливості розпоряджатися грошима, виділеними для відновлення. Цю функцію передали міністерству фінансів. А відповідний негативний фон став ще однієї причиною відсторонення Кубракова.

Статусний антикорупціонер

Ну і третя історія, що обурила ОПУ, – оприлюднення Олександром Кубраковим та головою Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафою Найємом інформації про те, що їм пропонували хабарі за сприяння в отриманні підрядів землі. Як відомо, в цю історію втрутилось НАБУ. У результаті спільних викривальних дій підозри одержали два народні депутати — Андрій Одарченко та Сергій Лабазюк.

Звісно, президента це не могло не обурити, адже в той час у нього й без того були складні взаємини зі своєю парламентською фракцією.

І це стало інфомаційним "вибухом" на антикорупційній передовій: НАБУ і САП повідомили про викриття в один день відразу трьох топ-корупціонерів (двох нардепів та підприємця). Вони намагалися підкупити непідкупних (як виявилося) віце-прем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.

Вибуховості цим подіям додало те, що вперше в історії незалежної України викривачем виступив не просто державний діяч, а один з очільників уряду. Вище вже нікуди.

До речі, до віце-прем'єра Кубракова найвищим за рангом викривачем, що регулярно постачав НАБУ потрібну інформацію, був голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. Зрештою з викривача він перетворився на підозрюваного в організації злочинного угрупування, яке заволоділо 500 млн грн, та подався у закордонні біга.

Справи, що виникли за сприяння та участі Кубракова та Найєма, після "швидкого, повного та всебічного" розслідування пішли до суду. Серед них і справа підприємця – забудовника, якого НАБУ "здав" особисто віце-прем'єр Кубраков.

І от тепер чергова висока іпостась пана Кубракова. Чи можуть бути нові цікаві кульбіти? Питання. Але, зважаючи на те, що ексголови ОП Андрія Єрмака, який палає "лютою любовʼю" до Олександра Кубракова, на Банковій немає, згаданого сценарію може й не бути.

Отже, як ми розуміємо, війна не просто пришвидшує розвиток подій та виявляє суть ключових процесів, а й за сприятливих умов, повертає певних осіб на повторний виток спіралі.

Тим більше, президенту Володимиру Зеленському наразі дуже необхідна в оточенні людина, котра близька з НАБУ й САП та із закордонними партнерами.

×