Зеленський хоче більше повноважень? До справи знову береться Корнієнко

Чи приведе до президентської форми правління новий-старий очільник "Слуг народу"? Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради знову став головою пропрезидентської політсили.

Перший раз Олександр Корнієнко очолив партію "Слуга народу" в липні 2019 року. А в жовтні 2021 року його обрали першим віцеспікером. Відтоді "Слугами" два терміни підряд керувала Олена Шуляк.

Окрім колишнього віцеспікера розглядали ще й кандидатуру глави мінцифри Михайла Федорова. Чому б і ні? Оновлення це ж непогано. Однак, вочевидь, на Олександра Корнієнка покладена якась певна місія. Або просто вирішили не псувати Федорову карму.

Більше пів мільйона гривень на ЗСУ

Виступаючи перед однопартійцями, Олена Шуляк звітувала про роботу. Казала, що за час повномасштабної війни партія системно спрямовувала значну частину свого державного фінансування на підтримку Збройних Сил України і направила на захист країни понад 600 млн грн.

Шуляк зазначила, що, очоливши політсилу чотири роки тому, мала багато планів з розбудови партійної структури, однак їх суттєво скоригувала повномасштабна війна. Партійні осередки швидко "перелаштували політичні процеси на військові рейки" та перетворили партійні офіси на гуманітарні хаби, які 24/7 почали допомагати ЗСУ, ВПО, волонтерам і усім, хто цього потребує.

"Через окупацію партія втратила десятки офісів, однак за чотири роки відкрила з нуля 134 нові й тепер їх 168. А по всій країні працюють команди людей, які не лише допомагають, а й служать у ЗСУ, лікують поранених, навчають і реалізовують проєкти, що наближають перемогу й повертають надію", — акцентувала Олена Шуляк.

Тестове множення

Тож ексголова партії Шуляк побажала Корнієнку "не просто продовжувати все нами почате, а й примножити кожну добру справу".

У нього це вийде. Без сумніву. Нагадаємо, свого часу, щойно обійнявши посаду першого віцеспікера парламенту, Корнієнко активно просував президентську модель управління державою.

"Ми зараз тестуємо модель переходу від парламентсько-президентської держави до президентської. Ну, тобто, із сильним президентом", — заявляв перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко під час форуму "Диригенти змін".

Тоді на запитання модератора до залу про підтримку президентської моделі піднялося 5-6 рук, за модель із сильним парламентом — була тотальна більшість. Це було в 2021 році. До повномасштабного вторгнення.

І з того часу, вочевидь, у когось на Банковій ще більше зріс постійний неспокій через США з їх президентською моделлю.

Загалом така форма правління найбільш поширена серед держав Африки та Латинської Америки.

В Європі, між іншим, досить відчутно домінує парламентська модель, або подібна до нашої змішана. Єдина президентська республіка в Європі це — Білорусь, а ще, - більшою мірою азійська, - Туреччина.

Перелатане диявольськими деталями

Ми можемо припустити, що пан Корнієнко продовжить заяви про відповідні зміни до Конституції. Про що він уже неодноразово заявляв.

"Може, потрібна нова Конституція – такі пропозиції теж лунають. Або підкоригувати цю, забезпечивши нарешті конституційне право відповідними законами, бо половина з них або не створені, або не працюють. Є різні шляхи", – вмонтував перший віцеспікер цей контекст під час чергового обговорення вступу України до ЄС.

За його словами, українська влада – і нинішня також – більше 25 років не йшла шляхом системних змін Конституції.

"Це завжди були якісь латки, перелатки: внесімо щось у преамбулу, виріжмо терміново прокуратуру, децентралізацію запустімо через постанову Кабміну… Воно працює насправді, бо в нас вимоги до правової системи не такі, як у Японії та Німеччині з боку народу. Аби якось воно було, так, у цілому. Але якщо ми хочемо далі рухатись, над цим теж треба працювати", – переконаний Корнієнко.

Звісно, логіка в його словах є. Водночас, "модель із сильним президентом" — це абстракція, яка для Корнієнка чомусь "одразу ж" витікає із самої формули президентської республіки.

У нас для прикладу поряд є агресор - РФ і у неї досі форма правління не президентська, а змішана республіка (як і в Україні). Однак там президент – диктатор підім'яв усе й усіх. Повноваження російського президента колосальні, хоча їхня Конституція, м'яко кажучи, не дуже відповідає цьому.

Диявол узурпації ховається у деталях, в інструкціях, постановах міністерств і так далі, а не, як бачимо, в Конституції.

Тож насправді нічого не змінюється, - політика всередині країни й у цей час живе своїм звичним життям.

Якщо владі настільки хочеться обмежити повноваження парламенту, нехай про це і кажуть прямим текстом. Президентська республіка передбачає, що президент одноосібно, без обговорень і сторонніх зауважень керуватиме виконавчою владою. І тут виникає додаткове питання безвідносно до прізвища президента: хто повертатиме гаранта в правове русло, коли той "переборщуватиме" з повноваженнями?

І який у такому разі сенс обирати очільника виконавчої влади (по суті функціонально-технократичної складової політсистеми) на прямих загальних виборах?

Навряд чи у віконечку телевізора більшість зможе суттєво розгледіти управлінські процеси й тим більше людей, які мають чи не мають компетенцію для управління ними?

Тож, чи покликаний Корнієнко, аби в заповненій "слугами" залі, за президентську форму правління піднялось більше 5-6 рук, побачимо з часом. Слідкуймо за руками.

×