Верховна Рада України IX скликання працює рекордно найменшою кількістю депутатів - 400 осіб. За п'ять років роботи парламенту достроково склали повноваження 52 народні депутати, а із провладної фракції "Слуга народу" вийшов 41 депутат. Серед них 21 - склав мандат і ще 20 - перейшли в інші фракції та групи. Чисельність фракції більшості за цей час скоротилась з 254 до 233 членів.
Нагадаємо, за результатами виборів 2019 року "Слузі народу" вдалося завести до Ради рекордні 254 депутати - 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монокоаліцію. Формально "слугам" досі вдається зберегти більшість у парламенті, адже фракція усе ще і має у своєму складі понад 226 членів. І це попри те, що за п'ять років фракцію покинув 41 нардеп.
Війна. Криза політичного жанру. Не бажання аналізувати, оприлюднювати найгостріші моменти державного значення. Дехто з депутатів так і не зрозумів, де опинився. Дехто зрозумів і від жаху усвідомлення пішов у депутатське підпілля, а хтось - взагалі позбувся мандату. Багатьох вибила з колії хоч не гласна, але основна вимога влади - лояльність і вилизування черевиків, котрі ходять по червоних доріжках високих кабінетів, а не професійність та здатність до нестандартних проривів, необхідних під час війни. Це лише декілька факторів, котрі вказують на те, що парламент інтелектуально просів.
Потреби й треби
Частина депутатів вийшли з фракції у зв'язку з переходом на посади. Однак з більшістю попрощались через гучні корупційні скандали чи незгоду окремих нардепів щодо лінії партії.
Троє "слуг" - спершу лідер списку Дмитро Разумков та Руслан Стефанчук, а після рокіровки - Олександр Корнієнко - увійшли до керівництва парламенту, тому формально вийшли з фракції, ставши позафракційними.
А після відкликання з посади голови ВР, наприкінці 2021 року, Дмитро Разумков не повернувся у фракцію влади. На той момент луна від гуркоту побитих із президентом горщиків котилась не лише в урядововму кварталі, а й поза межами київських околиць. Тож перший номер списку "Слуги народу" залишився позафракційним.
Тоді ж Разумков оприлюднив список депутатів нового міжфракційного об'єднання "Розумна політика", до якого увійшли і 21 депутати від "слуг". Утім, формально нардепи залишились членами провладної фракції. Згодом з фракції "Слуга народу" виключили двох представників групи Разумкова - Людмилу Буймістер та скандального одеського мажоритарника Артема Дмитрука.
Через внутрішні чвари в грудні 2019-го зі "Слуги народу" попросили мажоритарників Анну Скороход та Антона Полякова, які згодом перейшли до групи "За майбутнє" (Коломойського). Тоді ж з фракції виключили й нардепа Романа Іванісова через наявність інформації про судимість депутата за зґвалтування.
Майже через рік із фракції виключили Гео Лероса, який відкрито критикував президента, а також звинуватив голову ОП Андрія Єрмака і його брата у торгівлі посадами.
Останнім гучним демаршем став вихід із фракції одіозної депутатки Марʼяни Безуглої. Через декілька днів після цього фракцію СН з третьої спроби також покинула Юлія Яцик.
Чимало "слуг" покинули фракцію на тлі гучних скандалів, пов'язаних із корупцією. Зокрема, НАБУ висуноло підозу в хабарництві київському мажоритарнику Олександру Юрченку. У 2022-му із фракції вийшов Олег Воронько, щодо якого відкрили провадження за підробку документів.
А у 2023 році зі "Слуги народу" витурили любителів подорожей - Миколу Тищенка після його спроби створення тероборони Таїланду та Богдана Торохтія через відпочинок нардепа за кордоном під час війни. Анатолія Гунька спіймали на хабарі. Напевне, не знає таблички ділення.
Покинули фракцію і троє нардепів, підозрюваних у держзраді. Так навесні 2021 року "слуги" вигнали скандального мажоритарника Олександра Дубінського через внесення його до санкційного списку США. Тепер він "смалить" проти влади та президента Зеленського, навіть перебуваючи під вартою.
А через кілька місяців із фракції виключили ще одного скандального мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році "Слуга народу" також виключила нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який від початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині.
Прикметно, що шестеро скандально відомих "слуг" врешті опинились у групі "Відновлення України", рятуючи об'єднання проросійських депутатів від можливого розпаду. Так у грудні 2023 року, коли до групи доєднався Анатолій Гунько в ній знову стало 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю (адже для існування депутатської групи до її складу має входити не менше депутатів, ніж до найменшої фракції Ради).
Крим і Донбас - вакантні місця досі не заповнені
Нинішнє скликання Ради стало вже другим, котре розпочало роботу не в повному конституційному складі. У 2019 році присягу склали 423 депутати, а 27 мандатів залишились вакантними, оскільки дострокові парламентські вибори не проводились в округах окупованих Криму, деяких районів Донеччини та Луганщини.
І наразі в парламенті залишилось працювати рекордно мало депутатів - 400.
Загалом за п'ять років дотерміново припинили повноваження 52 нардепи. Було дві великі хвилі здачі мандатів - на початку каденції у 2019 році та після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Найбільша кількість депутатів, які склали повноваження, від "Слуги народу" - 21 чоловік. Більшість з них звільнили місця в парламенті через перехід на інші посади.
Так восьмеро обранців від "Слуги народу" пересіли у міністерські крісла, двоє свого часу очолювали Генпрокуратуру, а ще троє "слуг" були призначені головами ОДА. Посади отримували також кілька вихідців з інших фракцій. Зокрема, нинішній Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець ("За майбутнє") та ексголова Фонду Держмайна, а нині міністр оборони Рустем Умеров ("Голос").
В опозиційних фракціях також були випадки дострокового припинення повноважень. Так, за власним бажанням склали мандати депутати від "Євросолідарності" Ірина Луценко та генерал-лейтенант і Герой України Михайло Забродський. У "Батьківщині" припинили повноваження Ольга Бєлькова та Віталій Данілов. Також достроково відмовився від депутатства лідер і перший номер списку партії "Голос" Святослав Вакарчук.
Крім того, п'ятеро нардепів цього скликання передчасно покинули земне життя. Це мажоритарник з Чернігівщини Валерій Давиденко, колишній "слуга"-мажоритарник Антон Поляков , "слуга"- колаборант Олексій Ковальов, мажоритарник з Прикарпаття Андрій Іванчук та списочник від "Голосу" Олег Макаров.
Добровільно - вимушено
Другій хвилі дострокової здачі мандатів дала поштовх велика війна. Депутатські повноваження втратили 11 з 44 обранців проросійської ОПЗЖ після того, як діяльність партії була призупинена, а згодом заборонена.
До речі, більшість з них відмовились від депутатства, добровільно склавши мандати. Першим у березні 2022-го це зробив держзрадник Ілля Кива. До середини 2023 року заяви написали ще шестеро колишніх членів ОПЗЖ. Також добровільно відмовились від мандатів позафракційні колишні "регіонали" Андрій Аксьонов, Вадим Новінський, Дмитро Шенцев, Дмитро Шпенов, Максим Єфімов ("Відновлення України").
Уперше в історії українського парламентаризму аж шестеро нардепів були достроково позбавлені мандатів через втрату громадянства. Це козирні представники забороненої ОПЗЖ - Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, також "слуга" - мажоритарник з Одещини Ігор Васильковський та позафракційний проросійський мажоритарник Андрій Деркач.
За власним бажанням склали мандати кілька нардепів, котрі потрапляли в корупційні скандали, зокрема пов'язані з виїздом за кордон на відпочинок під час воєнного стану. Це "слуги" Юрій Арістов та Андрій Холодов, а також фігурант скандальної ДТП Олександр Трухін.
Гортаючи всі ці історії, звісно суспільство зачекалось на нові обличчя парламенту. Увесь цей антагоністичний склад домінусував і продуктивність, і якість прийнятих законів. А від співставлення життя сьогоднішніх обраних з дійсністю більшості українців явний перекос лише посилює праведний гнів.
2 
1
Коментарі