Провокація "Орєшніком": російська ракета вказала на кризу у Верховній Раді

Чутки довкола ймовірного обстрілу Верховної Ради, як виявилось, мають декілька ступенів, і це вчергове вказує на необхідність перезавантаження влади.

Нагадаємо, після того, коли російська терористична армія 21 листопада вдарила по місту Дніпро балістичною ракетою, яку Путін назвав "Орєшніком", почали ширитися чутки, що наступний удар може бути по Верховній Раді.

Напередодні призупинило роботу посольство США у Києві та ще посольства декількох країн. Наступного дня, 22 листопада, ці амбасади відновили роботу, але стало відомо про скасування засідання Верховної Ради. Нардепи від опозиційних фракцій поставились до цього критично. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський теж розкритикував рішення про скасування засідання парламенту.

Чому так вийшло та про що це може свідчити?

Слабкість парламенту

Першим про те, що засідання парламенту у п'ятницю, 22 листопада, буде скасовано повідомив нардеп від депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко.

Як уже розповідала Gazeta.ua, ця партія створювалась – перейменовувалась – ліпилась із залишків, частково проросійських, різних утворень як "кишенькова" для олігарха Ігоря Коломойського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 відтінків олігарха Ігоря Коломойського: від політичного гравця до фігуранта кримінальних справ

За словами Батенка, скасування роботи Верховної Ради було вимушеним кроком через загрозу обстрілу.

Майже одразу на це відреагувала нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко.

"Нагадаю, садочки, школи, магазини, лікарні - працюють. У випадку тривоги йдуть в укриття. Важко пояснити, чому скасували засідання ВР. Де, до речі, мали слухати виклики у зовнішній політиці. Була чудова нагода обговорити, як назовні разом з урядом протистояти Путіну. Те, що Путін — серійний маніяк і планує удари по Україні — це очевидно. Ми в Києві живемо атакою вже 2,5 роки, на Сході країни російські обстріли тривають 10 років. Але тільки у вівторок президент сказав, що всім треба "пахати" на Україну. А тут вже напахалися і розійшлися", - написала Геращенко у своєму телеграм-каналі.

На слова Тараса Батенка в коментарях також відреагував і військовослужбовець Дмитро Паустовський: "Нас теж попередили, що противник збирається, як завжди до цього, нас накрити КАБами. Тож, ми теж, напевно, поки скасуємо перебування на позиціях ВОП, РОП та поїдемо на Львів давати інтерв'ю. Все по-чесному".

Вже зранку 22 листопада ситуацію почали коментувати й інші депутати, як від опозиції так і від монобільшості.

Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк сказав, що засідання скасували через наявність інформації про ймовірність обстрілів. Мовляв, це не означає, що вони будуть, просто є таке попередження, і, оскільки нічого важливого не було заплановано на п'ятницю, то перенесли на наступний пленарний тиждень.

"Хоч хтось вважає Раду центром прийняття рішень", — додав саркастично парламентар.

Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда, скасування засідання Ради вважає слабкістю парламенту.

"На жаль,те що Рада скасувала засідання через якісь отримані депутатами смс, свідчить про слабкість парламенту 9-го скликання, про те, що в ньому немає можливостей давати адекватну відповідь тим викликам, які існують, немає критичного мислення та й багато чого немає", - сказав Магда.

Дітям не страшно

Одразу ж після повідомлень про скасування засідання українського парламенту, проснулися російські пропагандисти.

"Влада України злякалася ракетного удару по урядовому кварталу Києва. Сьогодні, 22 листопада, перестали працювати основні відомства. У тому числі офіс Зеленського та уряд. Засідання Верховної Ради скасовано через ракетну небезпеку", - як під копірку писали усі ворожі ЗМІ.

Склалося таке враження, що Кремль такої реакції від Верховної Ради і очікував.

"Це неадекватне сприйняття ситуації, яке відіграло на руку Кремлю, - зауважив політтехнолог Віталій Бала. - Для чого було скасовувати засідання парламенту, якщо депутати у разі небезпеки могли спуститись в укриття, яке в будинку Ради є".

До речі, Кабмін та офіс президента в той день працювали у звичайному режимі з дотриманням заходів безпеки.

У коментарях в соцмережах люди звертали увагу, що дитячі садочки, школи, навчальні заклади та університети також працювали в той день як завжди.

Увечері ситуацію з Верховною Радою прокоментував президент України Володимир Зеленський, він висловив невдоволеня щодо скасування засідання парламенту.

Президент наголосив, що інформацію про можливі загрози від розвідки потрібно сприймати, а не влаштовувати собі вихідний.

Щоправда, заява президента України дещо дивна, хоча й правильна.

З одного боку Володимир Зеленський має рацію, бо напередодні він критикував західні посольства, які зачинилися, бо вони так створюють паніку. Тож чому тоді він не має критикувати за те ж саме Раду? Але з іншого боку - чому Зеленський казав про Раду взагалі, а не про керівництво, яке і прийняло рішення?

Криза парламентського жанру

Політолог Євген Магда вважає, що команда президента з цим звинуваченням Ради допустила політичну помилку.

"Те, що команда Володимира Зеленського йому підсунула ідею обіграти себе, показати потужність і мужність на фоні парламентаріїв, які злякалися, — це не дуже хороша ідея, тому що за 5 років тільки ледача та недалека людина не знає, що більшість у цьому парламенті складають соратники Зеленського і вони, власне, недопрацювали і злякалися російських погроз", - вважає Магда.

Чимало політологів сходяться у думці, що вся інформаційна хвиля навколо, так званого, "Орєшніка" якраз і спрямована на те, щоб провокувати паніку всередині України і роздмухувати подібні заяви.

"Те, що спікер парламенту скасував засідання, свідчить про відсутність суб'єктності законодавчого органу і про глибоку кризу парламентаризму в Україні. Тому, на мою думку, тема розпуску так званої монобільшості і створення коаліції перемоги, в цьому контексті тільки ще більше загострюється", - вважає політолог Євген Магда.

Якщо подивитись з точки зору ймовірності удару та мету, що їх переслідують московити, то наявність діючого парламенту — це річ, яка легітимізує взагалі сучасну владу України.

Усе просто: без наявності парламенту у відносинах з нашими західними партнерами буде відчуватись шалена прогалина. Узагалі під питанням буде існування влади як такої. До Верховної Ради можна по-різному ставитися, але це єдиний, крім президента, орган, який може призначити Кабмін, може змінювати законодавство, чого неможливо зробити жодними указами й тому відсутність Ради має дуже вагоме значення.

Зауважимо, загалом кворум Верховної Ради становить 300 нардепів. Чималу частину паралментарів становлять мажоритарники – 100 чоловік. У разі потреби, їх за списком не підтягнеш, потрібні позачергові вибори на окрему взятому окрузі.

Але, дивлячись на те, як працює ВРУ і які вона ухвалює рішення, гадається, що й без Кремля під парламентським куполом справляються. Як і на Грушевського та Банковій. Московитам якраз на руку така недолуга українська влада, котра зсередини сприяє розхитуванню та росту невдоволення українського суспільства.

×