Дозвіл на виїзд з України триматиме на гачку призовників

Спочатку Європа тиснула на Україну щоб почався призив "молодняка", а влада максимально закручувала гайки мобілізації, та тепер раптом відчинила вікно в Європу для хлопців 18-22 років. Ухвалено рішення, за яким українські хлопці віком з 18 до 22 років включно можуть виїжджати за кордон. Для більшості з них ця можливість відкривається вперше за три з половиною роки повномасштабної війни.

Із запровадженням воєнного стану Україна заборонила виїзд за кордон чоловікам від 18 до 60 років. Попри те, що за законом більшість юнаків до 25 років мобілізації не підлягають, виїхати з країни вони також не могли.

Спочатку уряд зробив виняток для студентів, які вчилися на денній формі в українських вишах і збиралися виїхати за програмами обміну. Але вже восени 2022 року студентів-чоловіків фактично припинили випускати з країни через, як пояснювала тоді влада, масові підробки документів при виїзді.

Серед тих, для кого кордон раптово закрився, було чимало студентів, котрі виграли гранти на навчання в іноземних університетах, але втратили можливість повчитися там, подивитися світ, краще вивчити іноземні мови, встановити контакти з закордонними колегами.

Заборона на виїзд за кордон навіть для студентів вітчизняних вишів зробила це явище по-справжньому масовим: дедалі більше українських родин вивозили хлопчиків з країни ще до повноліття, або до того, як вони закінчували середню школу.

Ще одна прикрість – українські юнаки залишалися без шансів на вищу освіту, якщо не вступали у закордонний виш. Адже, якщо не вступив на батьківщині, то - в армію. Тому, бігом за кордон, на будь-яку роботу, доки не настало повноліття.

В обох випадках вони були фактично приречені на втрату зв'язків з Україною.

Про те, що ця ситуація є потенційно катастрофічною для демографічної ситуації держави, останні два роки писали чимало медіа.

За словами представників української влади, цей комплекс чинників став головною причиною, чому Київ вирішив відкрити кордон для цієї категорії молодих чоловіків.

"Статистика протягом двох останніх років погіршується. Хлопців, які закінчують школу в Україні, стає все менше і менше. Якщо ми хочемо зберегти хлопчиків-українців в Україні, нам дуже потрібно передусім, щоб вони тут закінчували школу, і щоб батьки їх не вивозили", – сказав напередодні нового навчального року президент України Володимир Зеленський.

За його словами, задум полягав у тому, щоби спонукати українських батьків залишати своїх дітей в Україні, щоби саме тут вони закінчували школу, в ідеалі – щоб саме тут вступали у виші і саме тут ці виші закінчували.

Більше того, в уряді сподіваються, що дозвіл на виїзд може спонукати до повернення на батьківщину тих юнаків, кому ще не виповнилося 22 роки.

Іншими словами, українська влада хоче, щоби рішення про те, залишатися в Україні чи виїздити за кордон, приймали не перелякані батьки ще більш переляканого 17-річного хлопця, а повнолітній 22-річний юнак, який закінчив виш, можливо, влаштувався на роботу та можливо саме тут бачить своє майбутнє.

Президент Зеленський запевняє, що, на думку неназваних військових, з якими нібито проводилися консультації з цього приводу, надання 18-22-річним юнакам дозволу на виїзди з України "не матиме жодного впливу на обороноздатність країни".

Однак у щирість такої мотивації вірять не всі. За декілька вересневих днів у соцмережах назбиралось чимало закидів на адресу влади.

Одні звинувачують її у заграванні з молодим електоратом у розрахунку на скорі вибори – щоправда, переконливих ознак для старту кампанії зараз абсолютно не видно.

Інші – звертають увагу на те, що рішення відкрити кордон для хлопців ухвалили невдовзі після "картонкових" протестів, більшістю учасників яких були саме молоді українці.

Тому, мовляв, їх і почали випускати, аби знизити внутрішню напругу та протести. Краще випустити частину невдоволених, ніж отримати нові бунти.

Думки експертів також розходяться. Одні кажуть, що хлопці погостюють та повернуться додому, в Україну.

Інші, що це рішення скасують. Як популістське, а це ще гірше, ніж просто електоральне. Бо електоральне — це все-таки передвиборча обіцянка, за яку можна нести відповідальність, коли її не виконуєш. У наших реаліях це не завжди відбувається. Тому й до електоральних обіцянок люди в Україні ставляться, мʼяко кажучи, критично. Тобто перед виборами чимало брешуть та обіцяють золоті гори.

Скажімо, звідки брати гроші на деякі речі, які популістами обіцяються? Наприклад, на зарплати вчителю — $4 тис. Адже ми це чули.

А от на думку політолога Ігоря Гриніва, рішення подібні до відкриття дороги в Європу юнакам, треба аналізувати крізь призму війни: наскільки вони шкідливі, або наскільки вони правильні.

"На мою думку, рішення про дозвіл на виїзд чоловікам до 22 років неправильне і популістське. Можливо, це спроба отримати аплодисменти, – вважає Ігор Гринів, - Бо саме молодь виявилися найактивнішою опозиційною частиною суспільства. Так з одного боку ми можемо говорити, що це популізм. Але, можливо, воно має якийсь інший характер, щоб завоювати певну їхню прихильність, або нейтральність, або просто зняти напругу".

Однак, вочевидь, варто копнути ще глибше. Ці хлопці не просто виїжджають, вони матимуть паспорти з відмітками та цифровим слідом через бази МВС, податкової та консульства.

Як відомо, наразі Україна та Європа активно синхронізують бази даних. Тобто всі юнаки, котрі скористаються своїм новим правом, потрапляють на гачок. Водночас, обговорюється реалізація плану створення загальноєвропейских збройних сил. І, вочевидь, сьогодні проєкт зсунувся з стану застою. А мільйони нових молодих мігрантів з України – це готовий якісний людський ресурс. Адже не потрібно витрачати роки на виховання, тому що вже є ті, хто достатньо мотивований і хто знає, що таке війна. Це з одного боку, а з іншого й вони потребують захисту та грошей для нормального життя.

Армія в Європі буде частиною соціального пакету. Тож випуск з України юнаків, це не відкриття вікна для повного дихання. Це – перерозподіл ресурсів. Зараз Німеччина вводить воєнну службу з таким законодавчим ґрунтом, що вона торкнеться і мігрантів. У Польщі за підтримки обох країни запущено в дію спільний проєкт – український легіон з громадян України, котрі мешкають за кордоном.

Водночас, закордонні медіа стверджують, що Польща, Німеччина, Латвія, Литва, Естонія, Швеція, Фінляндія активно нарощують призив та підготовку резірвістів.

Тож, попри заяви вітчизняних політологів, навряд чи цей закон відмінять, бо він виглядає як ще одна продумана технологія.

×