— Отримав чемоданчик невеличкий. А в ньому — ключі гаєчні, молоток, викрутки. Не встиг ще випробувати на ділі, — розповідає 79-річний Володимир Передрій із села Новоселиця Полонського району Хмельницької області.
Він передплатив "Газету по-українськи" на рік. Відправив копію квитанції на адресу редакції і виграв набір інструментів.
— Подарунком задоволений, — розповідає Володимир Іванович. — "Газету по-українськи" виписую 10 років. Порадила листоноша. Я найбільше шпальту "Політика" люблю, а донька Оксана — про здоров'я. Часто користуємося порадами з газети. Недавно вичитали, як правильно саджати й обробляти помідори.
Володимир Передрій після армії працював у колгоспі. Зараз на пенсії.
— Служив на Кубі механіком з авіаозброєння. Найважче для мене було добратися з Криму до Куби. Пливли в шторм у трюмах 19 діб. Душно, свіжого повітря не вистачало. Усе це робили таємно. Там потоваришували з кубинцями. Місцеві — щирі, добродушні. З ними і служба легше йшла. Мені медаль дали як воїну-інтернаціоналісту.
Володимир Іванович живе разом із донькою і зятем.
— У колгосп влаштувався трактористом. Там різноробочою працювала майбутня дружина Євгенія. Вона на три роки молодша. Побралися 1969-го. Зустрічалися недовго. Кілька разів на побачення сходили та й під вінець. Гарна у нас сім'я вийшла. Прожили із Женею 34 роки. 2003-го вона померла. У мене залишилися дві доньки 47-річна Таїса і Оксана, 41 рік. Маю внуків 19-річного Олександра й Аню, 11 років.
11 
1
Коментарі