Тарас Прохасько, письменник, 47 років:
— Особливо яскравих снів у мене було кілька. Десь чотири за все життя. Один — нещодавно. Я в якомусь знайомому місці. Випадково кудись заходжу і виявляється, що там надзвичайне місце, подібне на сад. Як, наприклад, ідете Львовом. Перед вами вуличка біжить догори. Або якась брама. Заходиш у неї, і з'являється ніби паралельне місто. Увісні я потрапив у таке місце, на чудесне поле, залите на пару міліметрів водою. Там можна ковзатися, лежати. Треба було лише знати туди вхід.
Олександр Ярмола, лідер гурту "Гайдамаки", 49 років:
— Цієї ночі наснилося, що потрапив до Нью-Йорка. Перебирав англійські книжки в букіністичному магазині. Хотів щось узяти почитати.
Взагалі рідко бачу сни.
Міла Іванцова, письменниця, 55 років:
— Сни запам'ятовую рідко. П'ять років тому гостювала у друзів на дачі. На новому місці приснився Янукович. Ми спілкувалися. Ніби він і не президент, а знайомий дядько. Друзі вранці не перепитали, хто ж наснився на новому місці. Бо є одна дівчача прикмета щодо цього. І я вжахнулася. Того ж дня на мене звалилися великі проблеми.
Макс Кідрук, письменник, 31 рік:
— Сни є важливою частиною моєї творчості. Три найбільш напружені епізоди роману "Бот" мені приснилися. Перший, де герої книжки їдуть через пустелю Атакама (пустеля в Південній Америці. — ГПУ). Вони зустрічають майже голого хлопчика за багато кілометрів до найближчого житла. Це приснилося мені під час мандрівки Сахарою.
Біля мого ліжка постійно лежить ручка й невеличкий записник. Тільки прокидаюся — намагаюся записати моменти зі сну, що найбільше вразили.
Зараз пишу книжку "Зазирни в мої сни". Це буде серйозний роман. Події обертатимуться навколо снів маленького хлопчика, які можна читати. Це реальні технології. Вони є в Америці. На основі імпульсів головного мозку можна приблизно побачити, що сниться людині.
Олександр Сидоренко (Фоззі. — ГПУ), учасник групи "Танок на майдані Конго", 42 роки:
— Зараз бачу погані сни.
Коментарі