— Усім знайомим кажу — 10 разів подумай, перш ніж робити весілля. Вклали 130 тисяч гривень, а вернули 38. Замовили ресторан на 100 гостей, а прийшли 74. Половина дарувала гроші, решта несли подарунки.
Киянка 31-річна Марія Вакарчук 25 лютого вийшла заміж за Сергія Рожкевича, 28 років. Весілля святкували в ресторані на столичній Оболоні.
— Із Сергієм зустрічалися шість років, — говорить Марія. — Кликав заміж чотири рази. Але ніяк не могли дійти до загсу. Планували зробити весілля восени, але в мене померла бабуся. Через два місяці у Сергія дядько загинув в автокатастрофі. Батьки просили ще на рік весілля відкласти, щоб не женитися у високосному. Але ми вирішили побратися. У грудні торік замовили ресторан. Після Водохреща понесли заяву в загс. 12 тисяч гривень віддала за сукню. Переміряла три беушні, у двох салонах дивилася плаття на прокат. Нічого не підійшло. А та сукня сіла, ніби на мене шита.
— Коли надсилали родичам запрошення, подруга попереджала, щоб склали для гостей список подарунків. Я казала їй, що в нас так не прийнято. Мала надію, що рідня нестиме гроші. Після третього блендера, який отримала у подарунок, зрозуміла, що була неправа.
Марія заводить до кімнати, де складені весільні подарунки. На підлозі біля дивану стоять хлібопічка "Сатурн" і фритюрниця "Філіпс", мультиварка "Мулінекс" і соковижималка "Кенвуд".
— Ще одна соковижималка є на кухні. Нею користуємося, а на цю вже знайшла покупця, — каже. — Поставила ціну на 300 гривень дешевшу, ніж в інтернет-магазинах. За півгодини подзвонила сім'я з Черкас. Завтра маю відправити їм "Новою поштою". Одну хлібопічку "Гореньє" подарували моїй мамі. А ми замість хліба їмо пластівці. У хлібопічці нема потреби. М'ясорубку "Мулінекс" продала через тиждень після весілля. Лишили собі пароварку. На сковорідці стараюся нічого не готувати. Мультиварку теж на продаж не давали. Вона має функцію скороварки. За 20 хв. може стушити плов чи картоплю. На кухні така техніка знадобиться.
— Тьотя Інна із Житомира подарувала мийний пилосос "Зелмер". Я про такий мріяла, тому була рада, як слон, — розказує Марія. — Батьки чоловіка купили нам холодильник у нову квартиру. Мої подарували посудомийну машину "Бош". Двоє хресних Сергія принесли по набору посуду. Один — із червоними маками, інший — з вишнями. Я люблю білий посуд без малюнків. Виставила його в інтернеті на продаж разом із чайним сервізом і бокалами для вина від друзів батьків. Набір посуду для суші подарували з гарантійним талоном. Ще 14 днів від покупки не пройшло, тому здала його в магазин і забрала 780 гривень.
— Не знаємо, хто приніс радіотелефон. Ми два роки тому свій телефон відключили. Готові віддати за 300 гривень, — продовжує. — Прийшов одногрупник чоловіка. Подарував цеглину, перев'язану бантом. Сказав, що бажає нам побудувати хату. Хтось у скриню для грошей кинув конверт із просроченим сертифікатом на романтичну вечерю. Його термін дії сплив у грудні торік. Колишній одногрупник Сергія у конверт поклав 100 тисяч білоруських рублів. На наші гроші це 120 гривень. Були гості, які перепивали 100 доларів на двох. Тітка Сергія приїхала на весілля з Італії. Дала 500 євро. Мій дід із Полтави відклав сім пенсій і вручив нам 10 тисяч гривень.
— Дружина засмутилася, бо планували за весільні гроші ремонт зробити, — говорить Сергій. — Не треба дивуватися подарункам у кризу. Повертається добре знайомий усім бартер. Знаю, звідки ноги ростуть. Троє одногрупників працюють в інтернет-магазині. Зарплату там затримують чотири місяці. В рахунок неї можна брати техніку. Вони половині наших знайомих подарунки продавали. Родичі, які цього не знали, з такими ж подарунками приїхали. Прошу дружину не засмучуватися. Зайве продамо й на виручені гроші наведемо порядок у квартирі.
4 
1
Коментарі