– 6 грудня торік їздили до Артьома на присягу. Через кілька днів прислав повідомлення, що прихворів. Поклали в санчастину. Поставили діагноз — бронхіт із підозрою на пневмонію. Тиждень лікували в санітарній частині, — розповідає 51-річна Наталія Бузько з села Червона Слобода Черкаської області.
Вона поховала сина 21-річного Артема Бузька, який служив у 5-й роті 169-го навчального центру сухопутних військ "Десна".
— Виписали недолікованого. 21 грудня роту Артема відправили на полігон у Гончарівськ, — говорить Наталія Бузько. — Строковики під дощем рубали ялинки на полі. Потім мокрі зайшли в казарму. Там було лише 13 градусів. Вогкий одяг не мали де висушити. Наступного дня знову повели на тактичне поле. Ввечері в нього піднялася температура до 40 градусів. Артема і ще 9 застуджених солдатів направили до Чернігівського військового госпіталю. Потім його у важкому стані перевели до військово-клінічного шпиталю в Київ. Коли я приїхала, в нього скакала температура. Діагноз — обширна двостороння зливна пневмонія. На Новий рік був у реанімації. Говорила з ним, трохи жартував. Потім стало гірше. Висока температура дала ускладнення на всі внутрішні органи. Лікарі нічого не могли зробити.
В Артема залишилися мама, старша сестра Ольга й дівчина Наталя.
— Із собою в армію взяв книжки Кінга, — розповідає Наталія Бузько. — Любив читати й давав книжки іншим солдатам. Навчався в Київському університеті культури на факультеті менеджменту й туризму. Коли закінчив 4 курси, вирішив іти в армію. Думав, що це допоможе з роботою. Писав вірші й музику. Мав свої студійні записи. Коли востаннє дзвонив, казав: "Мама, я тебе дуже люблю".
На поховання солдата навчальний центр виділив 5 тис. грн. За них рідні купили труну й хрест. Поховали Артема з військовими почестями. Рідні та друзі в його смерті звинувачують керівництво навчального центру. Друзям Артем писав, що санітарний інструктор невчасно дав йому ліки.
4 
1
Коментарі