вівторок, 07 жовтня 2014 05:20

Цілувалися в захисних маскаХ, без них прилипли б одне до одного

Автор: ФОТО З САЙТА www.bigpicture.ru
  Британці Алекс Пеллінґ та Ліза Ґрант під час весільної церемонії на Гаваях з дельфінами. Три роки подорожували власним фургоном
Британці Алекс Пеллінґ та Ліза Ґрант під час весільної церемонії на Гаваях з дельфінами. Три роки подорожували власним фургоном

Британці 34-річний Алекс ­Пеллінг та Ліза Ґрант, 32 роки, зіграли 66 весільних церемоній під час подорожі світом. Вона тривала три роки й закінчилася місяць тому. Офіційно так і не розписалися.

— З Лізою познайомилися, коли мені було 18, — розповідає Алекс. — Вона одразу сподобалася, але не наважувався освідчитися. 10 років ми кілька разів на місяць зустрічалися після роботи. Разом ходили в кіно, а потім могли трохи випити в барі. 2003-го Лізі запропонували роботу в іншому місті. П'ять років не бачилися, лише зідзвонювалися час од часу. Влітку ­2008-­го я надіслав їй СМС. Написав, що скучив за нашими посиденьками, й запропонував випити по келиху вина. Наступного дня Ліза приїхала до мене. Відтоді ми не розлучаємося.

Алекс і Ліза вирішили побратися 2009 року.

— Замовив столик у ресторані. Непомітно вкинув обручку в Лізин бокал. Коли допила до дна й помітила її, хотіла влаштувати офіціанту скандал. Тоді я став на коліно й попросив її руки. Понад рік вибирали незвичне місце для весілля. Не знайшовши його, вирішили: поїдемо в навколосвітню подорож і якесь цікаве місце таки знайдемо. Спочатку думали, вистачить року. Та все затяглося аж на три.

Щоб вирушити в подорож, Алекс продав бізнес — майстерню з ремонту автомобілів. Також узяв кредит під заставу свого будинку.

— Два роки працював на двох роботах, аби заробити грошей, — каже ­чоловік. — 2011-го зібрав пристойну суму. Продав своє нове авто й купив старий фургон. Ним вирушили в подорож. Перше весілля зіграли в Канаді. В агентстві сказали, що там для проведення церемонії молодята обирають місце знайомства чи першого побачення. Таких місць у нас не було, тому вирішили одружитися на майданчику перед готелем. Коли приїхав священик, з готелю всі повибігали на вулицю. Люди дарували квіти й цукерки. На клумбах збирали трояндові пелюстки й осипали нас.

Після церемонії власник готелю подарував дві безкоштовні ночі й запросив до ресторану на пиво. Казав, що в Канаді на весіллях п'ють лише його.

Найбільш незвичне весілля було в Голлівуді. Нас одягли в костюми вампірів і примусили пити вино, за кольором і густиною схоже на кров. Зал був прикрашений штучною павутиною, грав струнний квартет, а на сцені танцював балет-зомбі. Мені все сподобалася, а Ліза сказала, що їй було страшно, і більше такого весілля не хоче.

В Ірландії шлюб укладали в кімнаті з температурою мінус 43 градуси. Змогли витримати лише три хвилини. Цілувалися у спеціальних захисних масках. Без них прилипли б одне до одного.

У Південно-Африканській республіці перед одруженням Лізі все тіло розмалювали хною й загорнули в довге покривало. За звичаями, вона має його берегти й одягати на всі значимі події в житті. Святкували весілля тиждень. Весь цей час гості співали, танцювали, влаштовували перегони верблюдів, їли козине м'ясо, каші, пили солодкий чай. За столом хтось із старожилів постійно розповідав місцеві легенди й цікаві історії з власного життя. Коли мали їхати, один із головних чоловіків у племені подарував нам козу. Казав: "Щодня будете мати свіже молоко і з голоду не пропадете". Години дві довелося пояснювати, що з твариною не зможемо продовжити подорож.

Офіційно планують одружитися в Перу.

— Місцеве весілля нас зворушило. При випіканні весільного торта між його ярусами кладуть стрічки. Коли подають, самотні жінки витягують їх. Кому дістанеться зав'язана на кінчику, та вийде заміж протягом наступного року. У нас стрічку витягла зовсім юна дівчина — років 14. Так раділа, що розцілувала мене й Лізу. Після церемонії нас зв'язали металевим ланцюгом і повели до ліжка із цегли. Ведучий запалив чотири свічки, поставив по його кутах і залишив нас на ніч.

Під час подорожі Алекс та Ліза по черзі керували авто й готували сніданки.

— Проводили разом 24 години на добу. Обоє думали, що довго так жити не зможемо. Та нам було комфортно. За цей час жодного разу не посварилися, — додає Алекс.

50 тисяч фунтів стерлінгів витратили Алекс ­Пеллінг та Ліза Грант на трирічні мандри. Найбільше віддали за пальне для ­машини та її ремонт. Продукти купували на місцевих ринках. На житлі економили — мешкали у фургоні.

Зараз ви читаєте новину «Цілувалися в захисних маскаХ, без них прилипли б одне до одного». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути