Одесита 46-річного Анатолія Радзівіла торік розіграла дружина з друзями.
— Муж работал в уголовном розыске. Он у меня авторитарный, такой себе домашний тиран в хорошем смысле слова, — розказує телефоном дружина 40-річна Анастасія. — В Афганістані був, зараз бізнес веде. Часто при друзях вихваляється, мовляв, що ви про життя знаєте. Ну, я й подумала — не все й ти бачив.
Новий рік родина святкувала в ресторані. 1 січня Анатолій прокинувся в невідомому місці.
— Тесно, грязно, какие-то тряпки валяются, — згадує чоловік. — Лежу наче в наметі. Порожні полиці, на підлозі фольга. Голова розколюється. Бачу якусь жінку з вицвілим волоссям. Повертається — cхожа на дружину.
До юрти зайшли друзі у сріблястих костюмах. Дивляться на мене. Кажуть, я учора упав і вдарився головою. Питаю: де ми? Кажуть — удома. А потім починають між собою говорити про війну, лазери, космос.
У розмові з'ясовується, що зараз 2025 рік. Триває Третя світова війна. Півсвіту знищено. Комунікацій немає, бензину також, харчів бракує. Їхній табір воює проти повстанців НАТО. Анатолій — командувач загону. Через удар утратив пам'ять.
— Я був у шоці, — продовжує Радзівіл. — Вибігаю із намету. А там чоловік 50 стоять серед брухту, в чудернацькій формі. Звітують, що полонених забили. Ведуть мене до якоїсь ями — там усе у крові. Кажуть, на місяць вистачить їсти.
Я протверезів одразу. Намагався все докупи скласти. Щось не в'язалося. Вже потім зрозумів, за що мозок зачепився — ніхто на 15 років не постарішав.
Годину друзі, дружина та актори грали за сценарієм.
— Я думав, що збожеволів, — зізнається Анатолій Павлович. — Сів, обхопив голову руками й звернувся до Бога. А тут усі гуртом кричати почали про розіграш і сміятися. Приятель приніс шампанського. А мене ніби паралізувало. Я місяць, мабуть, відходив.
Анастасія звернулася до агентства з розіграшів. Орендували за містом склад побитих автівок. Замовили газети, датовані 2025 роком. Пошили костюми. Найняли акторів.
На Новий рік у ресторані друзі наливали Анатолієві побільше.
— Десь о четвертій ночі почав спати за столом. Ми привезли його додому. Переодягли. Захмелілого відвезли на місце розіграшу. Чекали до 11-ї ранку, доки Толя прокинеться, — додає дружина. — Але воно того варте.
На розіграш витратила близько $8 тис.
Шоковий стан триває до кількох днів
— Розіграші з перенесенням у майбутнє — одні з найдорожчих, — пояснює Олексій Дроздов, 28 років, зі столичного агентства "Крейзі Холідей". — Що далі в часі треба перенести клієнта, то дорожче це коштує.
Якщо бюджет невеликий, можна обійтися проміжком у кілька років. Змінити шпалери, переставити меблі.
Замовник описує людину, який у неї характер, темперамент. Питаємо, чи не має серцевих недуг. Зазвичай шок від перенесення в майбутнє триває від кількох годин до кількох днів.
Коментарі