пʼятниця, 19 січня 2018 20:54

Гроші, які називали яєчнею

Улітку 1917 року голова Центральної Ради Михайло Грушевський оголосив конкурс ескізів паперових грошей. Поставив умову – на купюрах має бути розроблено герб України.

У конкурсі переміг графік Георгій Нарбут (1886–1920). Комісія з урядовців, науковців і митців вибрала його 12 зразків банкнот з-поміж трьох сотень ескізів.

"Люди плакали з радості, молились і цілували "свої гроші", – згадував очевидець 5 січня1918 року.

 

Тоді в обіг вийшла перша банкнота Української Народної Республіки – купюра номіналом у 100 карбованців. На ній було зазначено, що 1 карбованець містить 17,424 частки чистого золота. Але люди стали говорити: держава не має золотого запасу, тому може забезпечити свої гроші лише цукром.

Георгій Нарбут розмалював купюру орнаментами українського бароко  XVII–XVIII ст., підписи виконав декоративними шрифтами. У центрі ліворуч зобразив тризуб із хрестом. Бачив такий знак на злотниках і срібниках часів князя Володимира.

Тризуб офіційно затвердять як герб через 54 дні після випуску першого українського кредитового білета. На наступних купюрах зображують без хреста. На звороті банкноти – написи українською мовою, російською, польською й на ідиші. Через це карбованці інколи називали єврейськими грошима.

Банкноти випустили тиражем 55 тис. – на суму 5,5 млн. Надрукували на цупкому папері розміром 17х10,5 см у київській друкарні Стефана Кульженка. Тому їх назвали кульжинками. Також яєчнею – через яскраво-жовтий колір, горпинками – через схожість орнаменту на традиційну вишивку на українському жіночому одязі.

Папір і фарби купюр були неякісними. Кольори вийшли тьмяні, приглушені, коричнево-жовтуваті, а на реверсі – зеленувато-сині. В обіг одразу потрапила велика кількість фальшивих. Тому 16 січня 1918-го випуск 100 карбованців припинили.

На початку березня того року Центральна Рада запровадила нову грошову одиницю – гривню. Поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

2019-го Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Хотіли переплавити всі мідні пам'ятники російським царям на дрібну монету. Розпочати випуск монет не вдалося через наступ більшовиків.

Зараз ви читаєте новину «Гроші, які називали яєчнею». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути