Долю валютних кредитів має вирішувати суд

Президент Петро Порошенко ветував закон № 1610, що забороняв вилучати майно, придбане в кредит за іноземну валюту. Депутати прийняли цей закон після того, як валютні позичальники страйкували біля Верховної ради та палили шини.

- Так, після подорожчання долара більше ніж у два рази людям стало важче виплачувати щомісячні внески за кредити. Але покупців квартир ніхто не примушував брати позики саме у доларах. Вони самі на це погодилися, бо у доларах банки пропонували нижчі відсотки, ніж у гривні. Люди не зважали, що 2008 року вже були стрибки долара, і що гарантій збереження курсу ніхто не дає.

Тому президент правильно зробив, що наклав вето на цей закон. Він - абсолютно популістський. Бо фактично дозволяв позичальникам не сплачувати щомісячні внески за квартиру. Адже її все одно не мали права вилучити. Та й стосовно позичальників у гривні це було б несправедливо. Вони оформили кредит у національній валюті. Платили більші відсотки і їм ніхто не йде на поступки.

Зараз деякі депутати й активісти кричать, що у валютних позичальників немає грошей погашати кредити. Але це лише слова. В Україні немає органу, який приймає рішення щодо платоспроможності сім'ї. А може людина купувала ці квартири, щоб потім продати дорожче або здавати? І попалася з необережності. Звісно, зараз їй важко, але вона далеко не за межею бідності. Знаю й інші ситуації – купив чоловік машину в кредит за 100 тисяч доларів і бідкається, що нічим погашати щомісячні внески. Так, йому зараз важко, але така машина – це предмет розкоші. Ні банк, ні держава не повинні допомагати купувати розкішні речі.

Ветування закону - лише перший крок. Він комплексно не вирішує проблеми. Адже подібні випадки вже були й будуть. Їх потрібно законодавчо передбачити. Тому наступним кроком має бути прийняття закону про відновлення платоспроможності домогосподарств. Домогосподарство – це сім'я із конкретними витратами, доходами та потребами. Такий закон врегулював би проблемні моменти. Відповідно до нього, суд розглядав би всі документи боржника, зіставляв би витрати з доходами. Наприклад, якщо витрати на кредит більші за 15 відсотків доходу сім'ї, то боржнику зменшують щомісячний платіж на певний період – рік-два. За цей час людина шукає більш високооплачувану роботу чи продає майно. У період відновлення платоспроможності домогосподарства на членів сім'ї накладають ряд обмежень – купувати акції, нерухомість, автомобілі, їздити за кордон, брати нові кредити тощо. У кожній цивілізованій країні є такий закон. За допомогою нього можна вирішувати не лише проблеми з оплатою кредитів банку, а й з оплатою аліментів, необхідності пільг.

Але для наших законодавців цей закон не на часі. Всі хочуть писати на піваркуша, щоб потім хвалитися, як багато законопроектів вони внесли на розгляд. А якщо проаналізувати їх, то 90% виявляються поправками та змінами у вже існуючі закони.

×