У Горлівці Донецької області 7-річний хлопчик ледь не стік кров'ю, поки чекав на "швидку", пише ТСН.
Хлопець тяжко поранився і зателефонував 103. Там йому не повірили, і навіть пригрозили міліцією.
Мати після повернення з роботи знайшла сина ледь живим. Лікарі кажуть, що ще трохи часу, і малий загинув би від утрати крові.
Зараз 7-річний Андрій у лікарні, і його життю нічого не загрожує. Але згадувати день, коли мало не загинув, не може й досі.
Тоді був удома сам. Він вийшов на балкон повісити випрані штани, від висоти запаморочилося в голові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жителя Кременчука викинули з 8-го поверху, а вбивство намагалися видати за суїцид
Не втримав рівноваги і впав на скло. Праву руку майже геть відрізало. Хлопчик каже, відразу почав дзвонити на 103, як учили у школі. У "швидкій" дитині не вірили. Потім підрахували - 103 дитина набирала 13 разів.
Андрій самотужки ледь вибрався із квартири. У тамбурі його й знайшла мати, яка відчула, що із сином щось негаразд.
Тепер лікарів викликала жінка, і "швидка" приїхала через 10 хвилин. Дитину доправили до обласної лікарні. Там мікрохірурги 4 години пришивали руку.
Від травмування до операції минуло 4 години. Дитина втратила половину крові. Хлопець міг не те що втратити руку, а й навіть загинути, якби "швидка" приїхала пізніше.
На станції швидкої допомоги Горлівки не заперечують, що на дзвінок від дитини могли і не відреагувати.
"Може і було відмовлено дитині, бо щодоби нам надходять неправдиві виклики від дітей, які граються з мобільними телефонами, від підлітків і навіть від не дуже тверезих дорослих", - пояснює в.о. заступника головного лікаря станції швидкої допомоги Горлівки Ірина Прода.
Тож, кажуть у "швидкій", щоби лікарі приїхали точно - викликати їх мають дорослі. Тепер і Андрій знає, що насамперед треба дзвонити мамі.
Медики говорять, що попри все його історія закінчилася щасливо. Хоча попереду ще 6 років реабілітації - поки рука запрацює. Але найімовірніше про страшну пригоду йому нагадуватиме лише тоненький шрам на передпліччі.
3 
1
Коментарі
24Називається "Дзвоніть 103!"
Від такого не застрахований ніхто.
Батькам обов'язково треба подавати до суду.
Аргумент - звонить маме сначала? А если телефон будет вне зоны? Диспетчера за оставление в опасности надо судить. А мальчишка молодец, крепкий.Скорейшего выздоровления.
ату их, ату!
получается надо сначала звонить ментам, чтобы приехали и вызвали скорую... дебилизм
Детей в школе учат звонить самим в скорую и милицию, я себе в детстве тоже скорую вызывала и она приезжала как не странно.
Одни в школе учат как надо, а в жизни все получается наоборот. Так ребенок быстро смекнет, что лучше делать так, как учили "не надо". И выростет новое поколение милиционеров оборотней и аналогичных паразитов.
Диспетчера під суд. А разом з ним і головного лікаря! Це злочин!
В Польщі маленький братик (5 років) спас старшого ,зателефонувавши у швидку ,коли у того стався серцевий напад.Де таке написано ,що швидку має викликати дорослий?Тільки за таку "відмазку" треба звільняти без права поновлення.
Твари, а не скорая!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Статья 135. Оставление в опасности
1. Заведомое оставление без помощи лица, находящегося в опасном для жизни состоянии и лишенного возможности принять меры к самосохранению по малолетству, старости, болезни или вследствие иного беспомощного состояния, если оставивший без помощи обязан был заботиться об этом лице и имел возможность оказать ему помощь, а также в случае, когда он сам поставил потерпевшего в опасное для жизни состояние, —
наказывается ограничением свободы на срок до двух лет или лишением свободы на тот же срок
Ну и где наше правосудие! куда смотрит милиция? прокуратура?
Учитывая то, как живет милиция, прокуратура и судьи, то смотрят они скорее всего в карман, при чем не себе. У них наглый криминальный бизнес - то что не приносит им дохода их не интересует. А зарплата для них как дань, за нее делать ничего не хотят.
Це називається - жах! Чому ті дорослі тьоті не порадили дитині подзвонити спочатку матері? У мене була подібна історія. Ми з братом були вдома самі, в нього дуже заболів живіт, Я викликала швидку і мені теж не повірили, так і сказали, щоб я не баловалась. Я була у відчаї. Це побачила перехожа жіночка, запитала, що сталося і викликала швидку. Коли приїхала швидка, то лікар сказав, що я спасла життя братові, в нього вже розірвався апендицит, а насправді це зробила НЕБАЙДУЖА жінка.
Щоб було зрозуміліше - батьки на день поїхали в друге місто. Діти в таких випадках стають переляканими і безпорадними, тому я навіть не здогадалася подзвонити іншим родичам. Та й не відомо чи були вони вдома, на жаль, тоді ще не було мобільних.