пʼятниця, 03 травня 2019 07:00

Українці почуватимуться в Україні вдома

Автор: СЕРГІЙ СТАРОСТЕНКО
  Люди аплодують Верховній Раді після ухвалення закону про забезпечення функціонування української мови як державної. 25 квітня їх зібралося на площі Конституції під парламентом понад тисячу. Чекали на рішення дві години
Люди аплодують Верховній Раді після ухвалення закону про забезпечення функціонування української мови як державної. 25 квітня їх зібралося на площі Конституції під парламентом понад тисячу. Чекали на рішення дві години

— Освіта має бути тільки українською. Дорослих не переконаєш, треба на дітях зосереджуватися, — говорить казкар Сашко Лірник, 56 років. Стоїть близько 9-ї ранку 25 квітня на площі Конституції перед Верховною Радою. Сюди сходяться люди на підтримку мовного закону.

— Після президентських виборів боятися не треба, — продовжує Лірник. — Повороту назад до Росії не буде. Зараз мусимо згуртуватися. Нас розділяють, шматують — слід не піддаватися. Це все мій народ, хоч і по-різному голосує.

На сцені священики Православної церкви України читають молитву.

Хлопці та дівчата роздають листівки: "Закони про державну мову мають Польща, Франція, Литва, Латвія, Естонія, навіть Росія. Чому ж Україна досі не має?"

За порядком стежать близько сотні поліцейських і Нацгвардія.

Присутні тримають плакати "Мова має значення", "Кровосісі не пройдуть", "Спершу російська мова — потім російські танки".

— Путін видав наказ про "полегшену паспортизацію" населення Донецької і Луганської областей, які під російською окупацією, — каже голова Українського інституту національної пам'яті 41-річний Володимир В'ятрович. Прийшов із дружиною 38-річною Яриною та 2-річним сином Юрком. — Мовляв, там живе "русскоязычное население". Ми повинні використовувати українську як зброю захисту.

Люди розгортають великий синьо-жовтий прапор. Їх зібралося вже понад тисячу.

— Депутати мусять до нас дослухатися, варіантів у них небагато, — каже 56-річний Микола Спортовець зі Львова. Він у камуфляжі.

Чоловіки у чорному козацькому одязі б'ють у литавру — ударний музичний інструмент.

До людей підходить нардеп Віктор Кривенко. Його колеги Андрій Лозовий, Андрій Іллєнко, Іван Крулько та Юрій Тимошенко стоять біля сцени. На неї виходить співачка і телеведуча Анжеліка Рудницька. Поряд із нею співавтор мовного закону, нардеп 50-річний Микола Княжицький. Cпівають гімн України.

— Антиукраїнські сили робили багато, щоб зірвати прийняття закону, заляка­ти людей, — говорить Княжицький. — Без мови не існує держави. Якби не було законів про мови у Балтійських країнах, вони би не були ні в НАТО, ні в ЄС. Їх би просто не було. Не ухвалимо закон — це прямий шлях до окупації.

Люди аплодують.

— Учора виповнилося 40 років, як зник композитор і співак Володимир Івасюк, — каже Анжеліка Рудницька, 48 років. — Вийшов із дому на півгодинки і не повернувся. Більше ніж через місяць його знайшли повішеним у лісі. Маємо згадати всіх українців, які постраждали, загинули за мову, відсиділи у таборах.

Гуртом люди співають "Червону руту".

— Якщо не буде нашої мови, не буде самоідентифікації, — каже Еля, на вигляд років 30-ти. Прізвище не називає. Переїхала до столиці із Сімферополя. З сином тримають у руках прапорці — синьо-жовтий і ЄС.

О 10:00 на екрані вмикають трансляцію з парламенту.

— Мова на часі, — гукають учасники акції. Студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка б'ють у синьо-жовті барабани.

— Ухвалюємо доленосний закон, — говорить з екрану голова Верховної Ради 48-річний Андрій Парубій. Закликає депутатів розглянути правки до документа.

— Дякую всім, що ви тут. Значить ви — за Україну, — звертається зі сцени директор Інституту української мови НАН України 68-річний Павло Гриценко. — Запам'ятайте одне — наша мова завжди була на цих теренах. Це мова наших пращурів, високої культури України. Ми не йдемо в Росію чи Польщу, але маємо стовідсотково відстояти територію нашої мови, держави. Чия мова — того держава.

О 10:40 екран знову перемикають на картинку з сесійної зали.

У Раду прийшов третій президент Віктор Ющенко та почесний патріарх ПЦУ Філарет. Депутатам показують відеозвернення від інтелігенції: "Якщо ти хохол і малорос, ти проголосуєш проти, якщо українець — натиснеш "за".

— Ставлю на голосування проект, — говорить Парубій.

— Голосуй! — вигукують люди на площі.

О 11:02 Верховна Рада ухвалює закон. Показують цифру на табло: 278. Закон підтримує в повному складі фракція Радикальної партії Олега Ляшка, більшість із "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Самопомочі", "Батьківщини", меншість від "Волі народу" й "Відродження". "Опоблок" проголосував проти.

Люди плескають у долоні, обіймаються. Багато хто витирає сльози. Запалюють фаєри, гримить литавра. Разом із депутатами виконують гімн.

— Дякувати Богу, — каже зі сцени актор 54-річний Анатолій Гнатюк. Читає вірш Василя Симоненка "Де зараз ви, кати мого народу?", співає пісню "Ой смереко".

— Робимо справу для наших дітей, — розповідає нардеп Вікторія Сюмар, 41 рік. — У законі є перехідний період (нацменшинам до 2023 року продовжили можливість здобувати середню освіту їхньою мовою з поступовим переходом на українську. — ГПУ). З'являться курси для всіх бажаючих вивчити, перебудується система надання послуг. Нарешті у кав'ярнях не буде неукраїнського меню. За п'ять років читатимемо набагато більше українських книжок, газет, журналів, побачимо більше українських фільмів, серіалів. Реклама стане винятково українською. Українці почуватимуться в Україні вдома. Зараз дуже багато залежить від виконавчої влади. Уряд повинен створити інфраструктуру, сприяти мові. Щоб усе якомога швидше запрацювало.

О 12:00 учасники акції поступово розходяться.

— Дивно, що нам досі потрібно боротися за очевидні речі, — каже голова організації C14 Євген Карась, 31 рік. — Виходить, парламент значною мірою ще не є українським. Та хто б там не сидів, вони залежать від нас, бояться. Вчора за закон готовий був голосувати 231 депутат, а сьогодні — вже 278. Бо ми прийшли.

Зараз ви читаєте новину «Українці почуватимуться в Україні вдома». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути