30-річний житель Рівного Степан Молчан разом із друзями кілька разів на рік виїжджає до Карпат і Криму.
Спершу обирають за картами маршрут, збирають спорядження. Для ночівлі на природі позичають у знайомих спальні мішки, намети і каремати — легкі термоізоляційні килимки, які скручуються в рулон. У прокаті нічого не беруть. Так кожен заощаджує щонайменше 50 грн.
— Харчі закуповуємо на базарі, — каже Степан. — Компанії на шість осіб треба чимало, особливо якщо йдемо на тиждень. Тому з продавцями домовляємося про гуртову закупку. Виходить на 10–20 процентів дешевше.
Цього року їздили в село Кваси Закарпатської обл. О восьмій ранку виїхали електричкою до Львова. Звідти — поїздом Львів–Рахів у загальному вагоні. Ночували в наметах. Зранку вирушили в бік Говерли, через село Дземброня, де колись знімався кінофільм "Тіні забутих предків". Харчів і спиртного рівненські туристи дорогою не купують.
— На час мандрівки у нас сухий закон, — сміється Молчан. — У селян купуємо хіба що будз — сир з овечого молока. У наших краях такого не продають.
На тиждень подорожі до Карпат кожному учасникові вистачило 150 грн.
Коментарі