— Управителем будинку працюю сім років. Раніше був інженером, потім підприємство закрилося. Залишився без роботи, — говорить 58-річний Михайло Кузів. Керує житлово-будівельним кооперативом "Суднобудівельник-16" у столиці.
— Найбільше — адміністративної роботи. Треба знайти двірника, сантехніка, слюсаря, бухгалтера. Організувати утримання будинку, укласти угоди, здавати звіти. У двох будинках кооперативу — 204 квартири й більш як тисяча мешканців. 2009-го люди масово перестали платити за комунальні послуги. Борг сягав 250 тисяч гривень. Хтось не платив, бо скоротили з роботи. Інші казали, що бракує часу піти в банк. Із кожним боржником доводилося працювати окремо. Багато з ким домовилися поділити борг на частини й поступово виплачувати їх. З іншими боровся через суд. Виявилося, що це неефективно. Витрачаєш багато часу, а в результаті рішення суду не виконується. Щороку знижуємо борг на 12–20 тисяч гривень. Сьогодні він становить 160 тисяч гривень. Із трьох десятків боржників залишилося 12.
У штаті кооператив має бухгалтера, слюсаря-електрика й сантехніка в одній особі, двірника та паспортиста. Останній спеціаліст приходить у певні дні. Оформляє субсидії, видає довідки, реєструє новонароджених, приймає заяви на отримання паспорта.
Наші будинки звели 1986-го. Потрібен був капітальний ремонт. Зробили його за чотири роки. Замінили зношені мережі, труби, всі крани поміняли. Двічі перекривали дах, замінили лічильники. У дворі частково поклали новий асфальт, оновили огорожу, розбили квітники, посадили дерева.
Управителям платять 3,5—5 тисяч гривень. Зарплати голові, бухгалтеру й технічним працівникам затверджують на загальних зборах. Орієнтуємося на зарплати в жеках.
В елітних будинках столиці управителю об'єднання співвласників будинку пропонують 14 тис. грн зарплати. Він має вирішувати проблеми з електрикою, сантехнікою, охороною й кондиціюванням. Також має вміти робити дрібний ремонт, оформляти юридичні документи.
Коментарі