пʼятниця, 12 серпня 2016 05:20

"Продаю частинами. Одним пропоную лапи, іншим — шиї"

Автор: ФОТО надане Сергієм Сиволапом
  Донька Сергія Сиволапа 6-річна Варвара допомагає годувати індиків на сімейній фермі в селі Зорівка Кагарлицького району на Київщині
Донька Сергія Сиволапа 6-річна Варвара допомагає годувати індиків на сімейній фермі в селі Зорівка Кагарлицького району на Київщині

— Три роки тому задумав телевізійний проект про індичу ферму. Хотів розповісти людям про догляд за цими птахами, особливості ведення бізнесу. Проект для телебачення не вдався. Але тепер маю власну ферму, — розповідає 47-річний Сергій Сиволап.

Індиків вирощує в селі Зорівка Кагарлицького району на Київщині. Там родина має невелику хату з господарськими будівлями.

— На початку у справу вклав близько 10 тисяч гривень. Оформив документи, дозволи. Ферма офіційно зареєстрована, має сертифікат на торгівлю. Поступово обладнав приміщення для птиці. Купив 50 пташенят по 65 гривень. Брав німецьку ­породу білих індиків. Птицю вигідно вирощувати з червня до осені. Можна ще взяти в серпні, ростити до кінця грудня. Поступово почав приймати замовлення від сусідів, знайомих. ­Продавав м'ясо індиків у Києві. Справа вигідна. Вкладені гроші можна ­повернути за сезон. Індики добре ростуть. За рік набирають 15–20 кілограмів. Але великі тушки ніхто не бере. Тому рубаємо ­птицю, коли важить 7 кілограмів.

М'ясо продаю по 95 гривень. Замовлення приймаю через інтернет, телефоном. Періодично розвішую оголошення у столиці. Товар доставляю щопонеділка.

Помінявся із дружиною машинами. Їй віддав великий автомобіль, а забрав малолітражку. Такою зручно заїжджати в тісні двори, паркуватися у вузьких місцях. Індичатина затребувана з кінця листопада до Різдва. Другий етап — із березня до Великодня. За цей час маю продати всю партію. Тоді за тиждень буває від 4 до 12 замовлень.

— Спеціально вчився різати птицю. Дружина общипує, готує до відправки. Планую купити машинку для общипування, — каже Сергій Сиволап. — Із птахів, які важать понад 7 кілограмів, роблю паштет, тушонку. Півлітрова банка паштету коштує 60 гривень, тушонки — 55.

Торік підприємець почав розводити кролів.

— Планую продавати тушки у столичні ресторани. Індичатину вони не купують, — пояснює.

34-річний Микола ­Галушко з Рівного вирощує індиків 10 років.

— У мене білогруді індики, які ростуть до 30 кілограмів. Продати тушку таких майже неможливо. Бо для людей це дорого. А рубати пташенят — невигідно. ­Продаю індиків частинами. Одним пропоную лапи, іншим — шиї. Дехто купує лише фарш. У Рівному один клієнт бере максимум кілограм-два. Маю постійних замовників. Пробував пересилати по Україні. М'ясо запаковував у вакуумні пакети. Відправляв посилки Новою поштою. Так робив кілька місяців. Улітку клієнт забув забрати посилку. Моє м'ясо засмерділо все відділення. Отримав виговор і штраф від служби доставки. Більше не відправляв. Індичі ферми вигідно відкривати поряд із великими містами. Там більше замовників, товар легше збути. Я одразу мав до 500 птахів. В останні роки зменшив до 150.

Зараз ви читаєте новину «"Продаю частинами. Одним пропоную лапи, іншим — шиї"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути