Почала брати гроші за навчання

Людмила Гусейнова, 31 рік, власниця міні-пекарні, Черкаси:

— У нас працюють 10–15 осіб. Є денні, нічні зміни. Надійних робітників дуже мало. Відповідальні люди, яким 50–60 років. Серед молоді багато здібних, швидко вчаться. Але часто не хочуть трудитися. Ходять на нічні зміни, сидять у телефоні. Буває, мами приводять влаштовувати своїх дітей після технікуму. Такий працівник не затримається надовго. Стажування в нас неоплачуване, триває три дні. Потім беремо на роботу. Хороша співпраця складається із людьми, які люблять випічку. Є жінка, яка вдень робить фармацевтом. Любить пекти. Працює в нас у нічну зміну, заробляє додаткові гроші.

Анастасія Буткевич, 35 років, власниця студії плетіння кіс, Черкаси:

— Дивують люди, які записуються на співбесіду, проходять її. А потім не виходять на стажування. Пишуть смс — "це не моє". Одна співробітниця віддала дитину до садка. Попрацювала трохи, дитина захворіла. Сказала, що далі не вийде. За місяць побачила, що вона влаштувалася майстром в іншому місці. Тому я почала брати гроші за навчання, щоб не йшли до конкурентів. Думала й про договір, який би зобов'язував відпрацювати півроку, але ідея не прижилася. Така відповідальність ще більше лякає претендентів.

×