— Купив за 8 тисяч доларів квартиру разом із дідом, — розповідає 42-річний Олексій Курбашов. Працює охоронцем у супермаркеті в Києві. Його дружина — перукар.
— Живемо в тещі у Броварах. На роботу щодня їздимо з дружиною. Задовбало таке життя. Коли народилася донька, поставив собі мету — купити квартиру в столиці. З зарплати щомісяця відкладав гроші на депозит. За 10 років назбирав лише 8 тисяч доларів. Якось був у гостях. Знайомі розповіли, що купили квартиру разом із власником-пенсіонером. Діда утримували чотири роки. Після його смерті отримали житло. І нам із дружиною порадили так зробити. Я спочатку вагався. Дізнавався, хто займається цим. Можна було самому взяти пенсіонера під опіку. Але вирішив не ризикувати. В пресі читав про випадки, коли люди доглядали за старими людьми. А після похорону знайшлися родичі, які успадкували житло.
За рік нарешті наважився. Знайшов фірму, яка займається оформленням таких договорів. Мені запропонували однокімнатну квартиру на Видубичах за 8 тисяч доларів. Угоду купівлі-продажу уклали 2013 року. Фірма гарантувала, квартира одразу стане моєю. Вони самі оформили довідку, що дід психічно здоровий. І усвідомлює, що робить. Весь процес підписання угоди знімали на відео. Видали документи на квартиру, але з умовою застави. Тобто перепродати її одразу я не міг. На утримання власника щомісяця треба давати 500 гривень. Також оплачувати комунальні послуги. Витрачав майже 700 гривень влітку та 1300 — взимку.
Власником квартири був 79-річний Віктор Омелянович. Він переніс два інсульти, погано ходив. Без його згоди ми не приїздили. Він мав наші з дружиною телефони. Дзвонив, якщо щось треба. Кілька разів просив, щоб купили ліки та привезли. Найняли йому доглядальницю. Прожив пенсіонер три роки. Помер торік у жовтні. Нам подзвонили з жеку. Організували похорон. Потім зробили косметичний ремонт. Частину речей, документи Віктора Омеляновича перевезли до тещі. В діда є син, живе в Німеччині. Раптом йому щось знадобиться із батькових речей. Квартиру здаємо в оренду за 4 тисячі гривень. Квартиранти платять комунальні. Якщо рахувати за нинішнім курсом долара, то житло обійшлося нам у 226 тисяч гривень. Це дешево для столиці.
Однокімнатну квартиру із власником у Києві продають по $8 тис., двокімнатну — 10, трикімнатну — $12 тис. У фірмах, які пропонують таке житло, запевняють — утримувати пенсіонера доведеться не більш як п'ять років.
— Ціна залежить від віку власника, стану здоров'я. Чим старша людина, тим більша ціна. Перед укладанням договору житло оцінює спеціаліст, — говорить Владислав Бишовий. Організовує подібні угоди по купівлі житла. — Суму утримання призначають залежно від стану квартири. Ніхто не платить по 5 чи 10 тисяч гривень. Середня сума по Києву — тисяча гривень на місяць, плюс комунальні. В інших обласних центрах значно менші суми. Всі умови прописують у договорі. Деякі люди своїх підопічних бачать двічі в житті — на оглядинах житла та підписанні угоди в нотаріуса.
— Угода купівлі-продажу цілком безпечна, — каже юрист 36-річний Сергій Квєтний. — Єдиний ризик, якщо нові власники не платитимуть за утримання. І родичі пенсіонера потім це доведуть через суд. Тоді можуть скасувати угоду.
3 пенсіонерів протягом 18 років доглядала Яна Ольхович зі своїм чоловіком заради квартири. Подружжя родом із Могилева-Подільського на Вінниччині. Хотіли мати квартиру у Вінниці. З пенсіонерами домовлялися самі. Власник першого помешкання написав заповіт. Але після смерті виявилося, має дітей. Вони звернулися до суду. Другому пенсіонеру житло за документами не належало. З третім пенсіонером підписали угоду купівлі-продажу. Власниками житла Ольховичі стали торік.
3 
1
Коментарі