Цьогорічну зиму два бурі ведмеді-циркачі проведуть у вольєрі рибспортбази обласного товариства мисливців та рибалок у селі Хом"яківка Тисменицького району на Прикарпатті.
— Семирічний Шеф працював у цирку "Вікторія". Їздив на велосипеді, але через вік на арену його не випускали. Хотіли усипити, аби не об"їдав циркачів. В Івано-Франківську нас розшукав дресирувальник Шефа, заслужений артист України Олександр Пєтухов, і попросив урятувати ведмедю життя, — розповідає директор рибспортбази Іван Третяк, 43 роки. — Шеф має паспорт за N 01039603, виданий 1999 року, всі необхідні прививки.
До Хом"яківки Міша приїхав у тісному дощаному ящику, пофарбованому в зелений колір. У цирку це була його домівка. Місцеві єгері приєднали ведмежу буду до невеликої, але зручної металевої клітки. За рік на дармових харчах Шеф так роз"ївся, що лінується навіть уставати. Годинами може дивитися, як у сусідньому вольєрі танцює ведмедиця Маша. На рибспортбазі вона лише чотири місяці. Привезли її з Рівного — заїжджий цирк залишив. Часом підходить до краю клітки, стає на задні лапи й обнімає залізні прути. Дивиться, як метрів за 30 на озері плаває білий лебідь Федя.
Машу й Шефа доглядають три єгері. Щоранку по черзі чистять клітки. Всередину не заходять.
— У неділю для ведмедів свято. До нас приїздять сім"ями з обласного центру, аби показати дітям живих звірів. Шефу і Маші дають печиво та цукерки, — розповідає Іван Третяк, розламуючи навпіл великий буханець хліба.
У будні циркачі з"їдають по сім-вісім буханок хліба. З дому єгері приносять їм буряк, моркву, яблука, капусту.
— Улітку для Шефа закупили три тонни кавунів. Машу в дитинстві вкусила бджола, яка сиділа на кавуні. Ведмедиця запам"ятала це на все життя і відмовилася їх їсти. — Іван Третяк гладить Машу через загорожу, ведмідь невдоволено починає гарчати. Ревнує. Наступного року єгері хочуть "вихованців" спарувати — вік уже підходящий. Планують розширити вольєр, викопати басейн.
— На весілля для молодого насмажимо риби, він її дуже любить, а наречена їстиме сир, — додає кухарка з кафе.
— Може, краще на волю відпустити? — цікавлюся.
— Загинуть. Або звірі загризуть, або налякані селяни вб"ють. Маша і Шеф виросли поміж людей і йтимуть до осель на світло, на тепло, на голос, — запевняє Іван Третяк.
Маша, помітивши, що на неї дивляться, починає нехитрий танок.
Коментарі