Кремезного 32-річного Олега підприємці Луцька знають як контрабандиста зі стажем. Торік волинянин установив власний рекорд: нелегально перевіз у Польщу сім тонн спирту. Таких, як він, називають "спиртовозами".
Я Олега знаю з дитинства. Тож говорили без недомовок. Хоча насправді в Луцьку чи Ковелі ніхто з контрабанди спирту таємниці не робить. Цих людей знають в обличчя.
Мешкає Олег неподалік Луцька у двоповерховому котеджі, обкладеному декоративним камінням. Під ним — гартовані ворота до гаража на два авто. Господар запрошує в "автобункер". Тут спочиває його "трудова конячка" — старенька "Тойота".
— Років десять тому починав з того, що "човникував" до Польщі, — розповідає Олег. — Возив на продаж електротовари, начиння до заводського обладнання, золото. Звідти — дешевий одяг і взуття. Потім "пахав" на пилорамі в Чехії, зводив будинки в Словаччині. Мав по 200 доларів на місяць. Скалічив руку — отоді й почав нелегально возити спирт "Роял" до Польщі. Спочатку — автобусом і поїздом. Згодом — своїм легковиком.
Машина стоїть напіврозібрана. Перед черговою поїздкою Олег фарширує її ємностями зі спиртом. Авто — наче суцільний тайник. Чоловік енергійно відкидає переднє сидіння — показує хитромудрі схованки. Задумався, щось порахував і сказав, що за рік до Польщі провіз десь близько семи тонн спирту.
Колись поляки купували "L&M", тепер "Кемел"
— Я не жадібний, беру не більше 20–30 літрів нараз, — продовжує. — Ховаю у подвійному паливному баці. Або ось тут, під передніми сидіннями, під панелями, навіть у безкамерних колесах. Туди вміщується до 17 літрів. Хоча мої "подєльники" заливають у свої машини по 100–200 літрів. І рвуть за бугор переважно на перероблених "бусах", що пронизані павутинням зі спеціальних трубок. У деякі з них можна залити навіть до півтонни спирту.
У тайники Олег пакує ще й по 10–12 блоків цигарок. Торік поляки залюбки купували контрабандні "L&M". Нині найпопулярніша марка "Кемел". На Волині блок коштує 30 грн. У польському Хелмі його можна продати за 10 євро. А в Любліні, якщо пощастить, — навіть за 15. Здав десять-двадцять блоків — маєш сто баксів "навару".
У дорогу завжди вирушає з дружиною. Так безпечніше: жінка магічно діє на митників. Кордон перетинає на міжнародному пункті пропуску Устилуг або в Раві-Руській на Львівщині.
— Через величезний наплив легковиків і вантажівок митники не дуже прискіпливі, — каже Олег. — Намагаюся потрапити на одну й ту саму зміну. Тут у кожного митника і прикордонника є прізвисько. І кожен "спиртовоз" ніби закріплений за певною зміною. Якщо зміна не твоя, пропускаєш у черзі інших і чекаєш своєї. Взагалі-то, черга — річ відносна. Якщо хочеш проскочити повз неї, звертаєшся до міліції. За кілька "баксів" тебе проведуть по "коридору". Є стала такса: для митника в паспорт вкладаєш 20–30 гривень. А прикордоннику в багажнику залишаєш десятку.
Як тільки перетнув кордон, бажано триматися безвинним ягням. Зазвичай польські митники лінуються потрошити авто. Їм ніхто нічого не платить. Якщо знайдуть цигарки або спирт, то оштрафують на 100 євро, конфіскують товар і відпустять. Донедавна поляки взагалі не звертали увагу на "Запорожці". Не могли повірити, що в цій "мотоколясці" можна сховати контрабанду. Та якось злапали одного такого "спирторожця". Почали виписувати штраф у 200 євро. А той кинув їм ключі від авто:
Митникам у паспорт вкладаєш 20–30 гривень
— Забирайте! Я такий драндулет у Луцьку за 50 доларів куплю.
Інша річ — горезвісний спецпідрозділ "чорна сотня". Ці поліцаї зупиняють за 5–10 км від кордону. Вони оснащені найсучаснішим обладнанням, що виявляє майже всі тайники. Випотрошать, як різдвяну гуску! Розмова коротка: штраф, конфіскація, депортація.
Устелений неприємними сюрпризами і шлях контрабандиста додому. Не проти подоїти "спиртовозів" польська дорожня поліція. Та й рекетири полюють. Переважно це кремезні земляки з Волині, Львівщини, Київщини. Грабують на польських лісових дорогах, біля автозаправок, на залізничних переїздах.
Коментарі