понеділок, 04 вересня 2006 18:41

"Стараємося робити, як книжка пише"

Автор: фото: Віталій ГРАБАР
  Фермер Михайло Мартин (у білому костюмі)  та комбайнери (з дідухами) на порозі сільради села Стоянці в Мостиському районі Львівщини
Фермер Михайло Мартин (у білому костюмі) та комбайнери (з дідухами) на порозі сільради села Стоянці в Мостиському районі Львівщини

Увечері 28 серпня біля сільради в Стоянці Мостиського району на Львівщині зібралося 300 людей. Десь зо півсела. У Стоянцях велике свято — вродив найвищий в області врожай.

— Давно в нас танців не було! — потирає руки 45-річний сільський голова Ігор Леган. Він щойно переговорив у брезентовому наметі з музикантами і попрямував до столів із шинкою та львівською горілкою "Перлова".

До 70 центнерів пшениці з гектара зібрав місцевий фермер, власник господарства "Агро-лан" Михайло Мартин, 41 рік. Із ним ми познайомилися ще вдень, коли на подвір"я господарства тільки-но заїжджали комбайни. Мартин приїхав на роботу на темно-зеленому "мерседесі". Сам у світлому костюмі, білій сорочці. Поруч стояли жінки в хустках. Вони прийшли отримати пшеницю за орендовані Мартином паї —  дивіденди "натурою".

— За гектар землі дає 86 гривень на рік. Ще й зерно для курей, — нахвалює фермера 68-річна Броніслава Пенхерська, яка віддала в оренду два гектари. — Комбайни нам виділяє. За обмолочений ар платимо гривню тридцять. Це як задурно. У навколишніх селах люди по 7–8 гривень дають.

Господарство "Агро-лан" Михайло Мартин створив на місці колишнього колгоспу. Три роки тому взяв ув оренду 600 га землі. З них 140 га належали селу, решта — паї селян. Землі були сильно забур"янені. Подекуди з кущами й деревами.

— Намучилися, поки викорчували, — зізнається. — Потім засадили поле кукурудзою, щоб прибила бадилля. Наступного року пішли пшениця, жито, овес, ячмінь, гречка, картопля. В обробіток землі на перший засів вклали 900 тисяч гривень. Два роки без прибутку працювали.

По периметру подвір"я збудовані ангари. В них — свіжозібране збіжжя.

— Це "Миронівська", — набирає жменю. — Бачите, яка чиста! Видала нам 67 центнерів з гектара. А це пшениця сорту "Ларс", — показує на інший ангар. — На ста гектарах росла. Зібрали по 70 центнерів з кожного. Робили навіть контрольний обмолот, бо ніхто не вірить, що таке можливо.

На сьогодні у Львівській області зібрано 208 тис. га зернових культур при середній врожайності 25 ц/га.

Цілує дівчат, потім хліб

— Ми стараємося все робити, як книжка пише, — розповідає фермер. — Чим більше грошей вкласти в землю, тим щедріше вона віддячить. Я на кожен гектар зернових 1600 гривень затратив. Зібрали урожай і побачили, що заробили вдвічі більше.

За високою огорожею рівними рядами стоять великі німецькі комбайни типу "Клас", трактори, звичайні вітчизняні, і маленькі — імпортні, вживаними куплені за кордоном. Комбайн збирає щодня по 25–30 га зернових, одним трактором можна виорати 40 га ріллі.

В "Агро-лані" працює 15 осіб. До сезонних робіт залучають ще 20. Михайло Мартин каже, що більше працівників не потрібно — всю роботу виконує техніка.

— Мав проблему з комбайнерами, — розповідає. — У селі немає спеціалістів. Молодь вступає до вузів і лишається в місті жити. Наші комбайнери з інших районів приїжджають. Під час жнив по 300 гривень на день заробляють.

Сам Михайло Мартин після закінчення Стрийського сільгосптехнікуму працював у колгоспі водієм, помічником комбайнера. Розпочав бізнес 1990 року, відкривши в Мостиському районі невеличкі кафе і магазин. Згодом вже мав власну автозаправку в Шегинях. Кілька років тому вирішив вкласти гроші в сільське господарство.

— Купив кілька комбайнів, обмолочував селянам пшеницю. Заробив перший капітал і відкрив "Агро-лан". Моя дружина Леся теж підприємець, має свій бар у селі Малнів. Виховуємо двох доньок-школярок — Богданку і Марію.

— Щоб наші поля найкраще вродили, такого ще не було, — забирає від нас фермера голова сільради Ігор Леган. Махає музикантам рукою, і ті вдаряють весільний марш. Мартин розквітає усмішкою, коли дівчата у вишиванках підносять коровай. Цілує дівчат, потім хліб.

— Це з нового урожаю, — коментує і додає: — А зараз — символ родючості.

Фермерові підносять великого дідуха. Мартин одягає на комбайнерів вінки з пшениці й вручає їм грамоти.

— Ну, відсвяткуємо по-справжньому, — жестом запрошує голова. На столах вже приготовлені пластикові стаканчики. У тарілках нарізана шинка, болгарський червоний перець, помідори, банани, апельсини і бутерброди зі шпротами.

Зараз ви читаєте новину «"Стараємося робити, як книжка пише"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути