У райцентрі Долина на Івано-Франківщині працює одна з найбільших гуртівень ношеного одягу з Європи. Скуповуватися сюди приїжджають з усіх міст Західної України.
— Гуманітаркою в нас зараз кожен четвертий займається, то нині єдиний бізнес, на якому вижити можна. Най яка криза буде, але люди все одно риються в лахах, бо гарно виглядати хочуть, — 46-річна Галина Боса проводить до оптового складу ношеного одягу "Ретекс", що на вул. Степана Бандери 3, у центрі Долини. — Я теж торгую, але дома. Скуповуюся отут.
Одноповерховий склад площею 900 кв. м поділено на кілька частин. В одній на металевих стелажах — одяг у целофанових пакетах, в іншому залі лежать шарами тюки по 50–180 кг. Окремо секції літнього та зимового вбрання.
— Тут скуповуються усі хто хоче, — каже заступник директора фірми "Ретекс" 36-річний Руслан Федоркевич. — Полиці підписані: "дитячий", "жіночий", "чоловічий", "постіль". Сюди ми сортуємо одяг по 10 кіло у кульки. Менше не реалізуємо. Людина придивляється, може собі розв"язати кульок, подивитися. Приміряти не даєм, то клопітно. Далі величезні тюки, там для оптовиків, які тоннами грузяться.
Найдорожчі пакунки з дитячим одягом — 60 грн за 10 кг, найдешевший — верхній одяг по 8 грн за 10 кг. За 9–15 грн віддають жіночі речі та шкіряні вироби. Що більший пакет, то нижча ціна.
Приїжджає фура з Криму, кажуть, в них удесятеро дорожче
— Завозимо на склад одяг із Чехії. Звідти нам постачають у середньому по долару за кіло. Майже за такою ж ціною і реалізуємо, — додає Федоркевич. — Таких цін ніде більше нема, тому в нас закуповується майже вся Західна Україна. Приїжджає деколи фура з Криму, кажуть, їм вигідно до нас їхати, бо в них удесятеро дорожче віддають. Потім на базарах цим одягом торгують, у себе дома або магазини спеціальні відкривають.
За 50 м від гуртівні біля Центрального ринку торгують одягом секонд-хенд. Літнє вбрання із "Рітексу" продає 44-річна Ольга Радус. Речі оцінює на око.
— Як виглядає, так і коштує, — розповідає. — Футболки віддаю по 15 гривень, але є й за 40, сарафани по 30, маю рушники махрові великі по 40 гривень, малі за 10–25 віддаю. Щось не йде торг, продала чотири майки, певно, тра буде вже збиратися.
28-річна Уляна Флутяк перебирає футболки.
— Знаю, що тут можна знайти якісні речі фірми "Маркс і Спенсер", "Вікторія Сікрет", "Дороті Перкінс", — говорить. — Це відомі європейські марки. Одяг натуральний, оригінальні моделі, з турецьким ширпотребом не зрівняти. Але треба добре дивитися, щоб не було плям, на світлі завжди переглядаю, чи немає дірочок. Бо можна віддати 25 гривень і покласти у шафу.
— То колись хапали всьо що виділи, бо дешево, а нині перебирають, бо на кожному кроці "хенди", — відказує колезі Галина Добродух, 37 років. Вона напівлежить на целофанових тюках з одягом. — Зараз люди на моря збираються, то купальники, футболки, шорти шукають. У нас усе рівно вигідніше одягатися, ніж на стоках чи на базарах. Тут дешевше, а якістю не поступається. Одягнути туриста на море можемо за 100 гривень. А піде по магазинах, то 1000 потратить.
1 
1
Коментарі