Понад 100 музикантів із 10 країн взяли участь у дев"ятому фестивалі джазової музики "Джаз Без" у Львові. Концерти відбувалися 4–13 грудня у театрі ім. Заньковецької, філармонії та клубі "Квартира, 35". Квитки коштували від 50 грн.
— Для студентів, працівників культури і членів львівського джаз-клубу в нас традиційна знижка — 50 відсотків, — каже прес-секретар мистецького об"єднання "Дзиґа" Юрко Вовкогон. — 10 людей придбали абонементи на всі концерти по 800 гривень.
У середу в театрі збираються близько 200 глядачів. Концерт відкривають саксофоністи Юрій Яремчук зі Львова, Мішель Донеда з Франції, його співвітчизник піаніст Фредерік Блонді та японський ударник Тацуя Накатані. Імпровізують мелодії у ритмі джазу. Тацуя кидає кульки у металевий горщик, вони дзвінко відлунюють. Блонді вистукує олівцями по дерев"яній панелі рояля. Донеда грає на саксофоні, роблячи ним у повітрі кругові рухи. Юрій дзвонить двіночками.
— Ярик, куди ти мене привів? Вони годину настроюються. Йдемо звідси, — дівчина у третьому ряді смикає за рукав свого сусіда.
Музиканти завершують концерт. У залі тиша. На галерці грає мобільний телефон. Донеда посміхаючись показує туди пальцем. Глядачі, що сидять біля сцени, плескають. Останні ряди порожніють.
— Приємно, що більшість глядачів залишилася, — жартує ведуча фестивалю Марта Більська. — Ви знали, на що йшли.
— Зібрати музикантів із різних країн важко організаційно, фінансово. Але грати разом — одне задоволення, — запевняє 58-річний Юрій Яремчук.
У другій частині виступає гурт "Визнес оф фьюжн" із Москви.
— Ніде як у Львові я не бачив стільки церков, ікон. Ми їхали поїздом Москва–Чернівці, то навіть у провідника на тумблерах висіли хрестики, — оголошує композицію "Пасхальна п"єса" Володимир Голоухов. Грає на вібрафоні — інструменті, схожому на цимбали.
Публіка пожвавлюється. Музикантів просять на біс.
Наступного дня у театрі — концерт київського гурту "З-Бенд", який очолює басист 43-річний Ігор Закус, родом із міста Червоноград Львівської області.
— Студентом на вихідних їздив у села і грав на весіллях, — розповідає. — Як поста нема — кожної суботи-неділі робота. Платили щедро. За кілька весіль заробив так, що поїхали з дівчиною на море, гарно відпочили. Потім у ресторанах підпрацьовував. Важко було, всю ніч граєш, а зранечку треба йти на лекції з історії КПРС чи іншої дурні. Але заробляв більше, ніж мій батько на шахті. Паралельно створив гурт "Фест", грали у своє задоволення. Виграли конкурс "Мелодія" в номінації інструментальна музика.
Його колектив часто акомпанує поп-виконавцям.
— На початку 1990-х гастролювали з Оксаною Білозір в Австралії, Лаосі. Потім запросили у тур з Іриною Білик. Із Таїсією Повалій сім років працював. Якось з "Віа Грою" виступали у Москві на пароплаві. Приїхали — а апаратури ніякої. Знайшли допотопні колонки, барабани, клавіші поставили на дошку для прасування. Замовники навіть не помітили, що щось не так.
Концерти в рамках "Джаз Безу" відбувалися у Тернополі, Севастополі, Луцьку, Києві та польських містах. Уперше дійство дійшло села Новиця у Польщі, де народився український поет Богдан-Ігор Антонич. Там виступали місцевий гурт "Новиця 9" і українсько-канадський проект "Без спогадів".
Коментарі