Цього року тарифи на вивезення відходів підвищилися і у найближчі роки тариф на послуги з вивезення, сортування, захоронення відходів зростатиме.
Чи можливо розірвати замкнене коло, коли розміру тарифної ставки вистачає лише на вивезення та захоронення відходів, але не вистачає на утилізацію?
Відходи роками накопичуються на полігонах і не лише забирають корисну площу, але й шкодять здоров'ю людей. Як саме можна і проблему вирішити, і по гаманцям українців сильно не вдарити? Пояснюємо на реальному прикладі пілотного проекту у м. Вишгород (Київська область).
Переробні підприємства
Більша частина відходів, які ми кидаємо у сміттєвий бак – це вторинна сировина, яка потрібна багатьом підприємствам. Ці відходи мають потрапляти на переробку, а не шкодити довкіллю, роками накопичуючись на звалищах. Провідні країни переходять до нової моделі економіки – економіки замкненого циклу, яка передбачає відновлення ресурсів, максимальну переробку вторинної сировини, використання відновлюваних джерел енергії замість викопного палива тощо.
В Україні є достатньо потужностей, аби переробити відходи, які утворюються. Це і 17 склопереробних підприємств, і 14 картонно-паперових комбінатів, і десятки виробників, які переробляють ПЕТ-тару... Найбільші виробники скляної тари (такі, як "Ветропак Гостомельський склозавод" під Києвом) щодня використовує 800 тонн склобою. Якби була можливість використати більший обсяг, заводи зробили б це, замінивши ним шихту. Адже вторинна сировина дешевше, ніж сировина викопна, і якщо збільшити сколобою, то при варінні скла зменшиться і споживання газу. Та склобою на всіх не вистачає – за можливості щороку переробити 800 тис. тонн склобою українські заводи переробляють лише 300 тис. тонн, та ще й по декілька десятків тисяч тонн завозять з-за кордону. Картонно-паперовим комбінатам не вистачає в середньому 400 тис. тонн макулатури на рік – їхні потужності з переробки складають 1,2 млн. тонн, а отримують вони по 800 тис. тонн, тому частину сировини імпортують з сусідніх країн. Виробники ПЕТ-пляшок можуть переробити орієнтовно 340 тис. тонн сировини на рік, але реально отримують 180 тис., хоча на полігони потрапляє чимало використаної тари.
Розширена відповідальність виробника
Відповідальний бізнес пропонує українцям ефективний варіант вирішення наболілої проблеми відходів, який ще й дозволяє не збільшувати тарифи для населення суттєво. Це система розширеної відповідальності виробника (РВВ), яка ефективно працює у багатьох країнах світу. Виробники чи імпортери товару в упаковці беруть відповідальність за весь життєвий цикл упаковки — від створення до вторинної переробки чи утилізації. Бізнес бере на себе витрати за збір і вивезення відсортованих відходів, які можуть використовуватися як вторинна сировина. У багатьох країнах Євросоюзу саме система РВВ допомогла значно збільшити показники переробки відходів. Згідно з світовою практикою, виробники спільно утворюють організації розширеної відповідальності, встановлюють контейнери для роздільного збору, організовують їх вивезення, досортування відходів упаковки на сортувальних лініях. А для того, аби людей заохотити, їм дають вибір: або сортувати й не сплачувати за вивіз відсортованого, або звично класти все у один пакет й загальний бак і сплачувати за тарифом.
Пілотний проект
Ось уже рік, як 5 компаній-виробників упаковки, які входять до "Української пакувально-екологічної коаліції", спільно запустили у Вишгороді пілотний проект. Вони за власний рахунок встановили в місті, з населенням 25 тисяч, 200 контейнерів двох кольорів: жовті — для відходів пластика, паперу, металу, зелені — для скляної тари. І налагодили всю логістику – контейнери забирають на досортування, а вторинну сировину постачають на найближчі переробні підприємства. За рік вдалося досягти хороших результатів – завдяки активній участі населення, для якого створили сприятливі умови та забезпечили інфраструктуру, вже зібрано понад 300 тонн вторинної сировини, а це 25% від усіх відходів упаковки і склотари, які утворюються в місті. 2019 року заплановано зібрати вже до 35% відходів. З населенням проводилася системна робота, і мешканці усвідомили, що завдяки сортуванню вони економлять. Адже за вивезення відходів з жовтих та зелених контейнерів їм нічого платити не треба, а комунальному підприємству, яке вивозить відходи з загальних баків, сплачувати доводить менше – за цими відходами машини тепер приїздять менше. Впровадження РВВ оптимізує вивезення відходів, адже зараз комунальні підприємства отримують кошти за увесь обсяг контейнера згідно з тарифом, навіть якщо цей контейнер був напівпорожній. У той же час, якщо є повноцінна система РВВ, то налагоджена робота усього ланцюжка, і приватний бізнес дбає про те, аби сміттєвози робили ходку з повним завантаженням, пресуючи відходи.
1 
79692
Коментарі