Цього року тарифи на вивезення відходів підвищилися і у найближчі роки тариф на послуги з вивезення, сортування, захоронення відходів зростатиме.
Чи можливо розірвати замкнене коло, коли розміру тарифної ставки вистачає лише на вивезення та захоронення відходів, але не вистачає на утилізацію?
Відходи роками накопичуються на полігонах і не лише забирають корисну площу, але й шкодять здоров'ю людей. Як саме можна і проблему вирішити, і по гаманцям українців сильно не вдарити? Пояснюємо на реальному прикладі пілотного проекту у м. Вишгород (Київська область).
![Баки для роздільного збору відходів у м. Вишгород](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/875/875932_1_w_590.jpg?v=0)
Переробні підприємства
Більша частина відходів, які ми кидаємо у сміттєвий бак – це вторинна сировина, яка потрібна багатьом підприємствам. Ці відходи мають потрапляти на переробку, а не шкодити довкіллю, роками накопичуючись на звалищах. Провідні країни переходять до нової моделі економіки – економіки замкненого циклу, яка передбачає відновлення ресурсів, максимальну переробку вторинної сировини, використання відновлюваних джерел енергії замість викопного палива тощо.
В Україні є достатньо потужностей, аби переробити відходи, які утворюються. Це і 17 склопереробних підприємств, і 14 картонно-паперових комбінатів, і десятки виробників, які переробляють ПЕТ-тару... Найбільші виробники скляної тари (такі, як "Ветропак Гостомельський склозавод" під Києвом) щодня використовує 800 тонн склобою. Якби була можливість використати більший обсяг, заводи зробили б це, замінивши ним шихту. Адже вторинна сировина дешевше, ніж сировина викопна, і якщо збільшити сколобою, то при варінні скла зменшиться і споживання газу. Та склобою на всіх не вистачає – за можливості щороку переробити 800 тис. тонн склобою українські заводи переробляють лише 300 тис. тонн, та ще й по декілька десятків тисяч тонн завозять з-за кордону. Картонно-паперовим комбінатам не вистачає в середньому 400 тис. тонн макулатури на рік – їхні потужності з переробки складають 1,2 млн. тонн, а отримують вони по 800 тис. тонн, тому частину сировини імпортують з сусідніх країн. Виробники ПЕТ-пляшок можуть переробити орієнтовно 340 тис. тонн сировини на рік, але реально отримують 180 тис., хоча на полігони потрапляє чимало використаної тари.
![Досортувальна станція МПП РАДА у м. Буча](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/875/875932_2_w_590.jpg?v=0)
![Переробна станція МПП РАДА у м. Буча](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/875/875932_3_w_590.jpg?v=0)
Розширена відповідальність виробника
Відповідальний бізнес пропонує українцям ефективний варіант вирішення наболілої проблеми відходів, який ще й дозволяє не збільшувати тарифи для населення суттєво. Це система розширеної відповідальності виробника (РВВ), яка ефективно працює у багатьох країнах світу. Виробники чи імпортери товару в упаковці беруть відповідальність за весь життєвий цикл упаковки — від створення до вторинної переробки чи утилізації. Бізнес бере на себе витрати за збір і вивезення відсортованих відходів, які можуть використовуватися як вторинна сировина. У багатьох країнах Євросоюзу саме система РВВ допомогла значно збільшити показники переробки відходів. Згідно з світовою практикою, виробники спільно утворюють організації розширеної відповідальності, встановлюють контейнери для роздільного збору, організовують їх вивезення, досортування відходів упаковки на сортувальних лініях. А для того, аби людей заохотити, їм дають вибір: або сортувати й не сплачувати за вивіз відсортованого, або звично класти все у один пакет й загальний бак і сплачувати за тарифом.
![Склобій на ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод"](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/875/875932_4_w_590.jpg?v=0)
![Нова продукція на ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод"](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/875/875932_5_w_590.jpg?v=0)
Пілотний проект
Ось уже рік, як 5 компаній-виробників упаковки, які входять до "Української пакувально-екологічної коаліції", спільно запустили у Вишгороді пілотний проект. Вони за власний рахунок встановили в місті, з населенням 25 тисяч, 200 контейнерів двох кольорів: жовті — для відходів пластика, паперу, металу, зелені — для скляної тари. І налагодили всю логістику – контейнери забирають на досортування, а вторинну сировину постачають на найближчі переробні підприємства. За рік вдалося досягти хороших результатів – завдяки активній участі населення, для якого створили сприятливі умови та забезпечили інфраструктуру, вже зібрано понад 300 тонн вторинної сировини, а це 25% від усіх відходів упаковки і склотари, які утворюються в місті. 2019 року заплановано зібрати вже до 35% відходів. З населенням проводилася системна робота, і мешканці усвідомили, що завдяки сортуванню вони економлять. Адже за вивезення відходів з жовтих та зелених контейнерів їм нічого платити не треба, а комунальному підприємству, яке вивозить відходи з загальних баків, сплачувати доводить менше – за цими відходами машини тепер приїздять менше. Впровадження РВВ оптимізує вивезення відходів, адже зараз комунальні підприємства отримують кошти за увесь обсяг контейнера згідно з тарифом, навіть якщо цей контейнер був напівпорожній. У той же час, якщо є повноцінна система РВВ, то налагоджена робота усього ланцюжка, і приватний бізнес дбає про те, аби сміттєвози робили ходку з повним завантаженням, пресуючи відходи.
Коментарі