Сьогодні День народження Мао Цзедуна

Народився Мао Цзедун в селі Шаошань провінції Хунань, неподалік від міста Чанша. Батько Цзедуна, Мао Женьшен, належав до дрібних землевласників, і родина його була досить забезпеченою.

Сіньхайська революція застає молодого Мао в Чанша, куди той у віці шістнадцяти років перебирається з рідного села. Хлопець стає свідком кровопролитної боротьби різних угрупувань, а також солдатських повстань, і на короткий час сам примикає до армії губернатора провінції. Після цього Мао заглиблюється в навчання, досягаючи в гуманітарних науках блискучих результатів. За рік він, наслідуючи свого улюбленого вчителя Яна Чанцзі, перебирається до Пекіна, де працює асистентом Лі Дачжао, що став пізніше одним з засновників Комуністичної Партії Китаю.

Залишивши  Пекін, юний Мао подорожує по країні, займається поглибленим вивченням праць західних філософів і революціонерів, живо цікавиться подіями в Росії. У липні 1921 року Мао бере участь у шанхайському з"їзді, на якому була заснована Комуністична Партія Китаю. Через два місяці, після повернення в Чанша, він стає секретарем хунаньського відділення КПК.

За наполяганням Комінтерну КПК було змушене вступити в союз з Гоміньданом. Мао Цзедун, який влітку 1923 року входить до складу ЦК КПК, не вітав цей компроміс. У 1926 році Мао висувається на пост секретаря КПК по селянському руху, а за рік  - керівником гоміньданівського Інституту Селянського Руху.

У квітні 1927 року Чан Кайши, зайнявши за допомогою комуністів Шанхай, починає проводити у місті політику нещадного терору проти вчорашніх союзників. Тисячі членів КПК були арештовані або убиті. В цей час Мао Цзедун організовує в околицях Чанша селянське повстання "Осіннього урожаю". Повстання пригнічується локальною влаою дуже жорстоко, Мао вимушений бігти із залишками своєї армії в гори Цзінганшан на кордоні Хунані і Цзянсі. У 1928 році, після довгих переселень, комуністи міцно зупиняються  на заході провінції Цзянсі. Там Мао створює досить сильну радянську республіку.

Після "Великого походу", одним з керівників якого був Мао, йому вдалося зайняти лідируючі позиції в КПК.

Через рік після початку "Великого походу", у жовтні 1935 року Червона Армія досягає комуністичного району Шеньсі-Ганьсу-Нінся (або, за назвою найбільшого міста, Яньань), який вирішено було зробити новим форпостом Комуністичної Партії. На той час головною метою партії стала вважатися боротьба з Японією, яка поводиться дедалі агресивніше по відношенню до ослабленого Китаю.

У самому розпалі антияпонської боротьби Мао Цзедун ініціює так званий "Рух по впорядкуванню стилю" ("чженфен"; 1942 - 1943). Рух включає, в числі іншого, вивчення класиків марксизму-ленінізму, праць Мао, придушення вільнодумства серед комуністичної інтелігенції і кампанії по "самокритиці", що особливо торкнулися головного суперника Мао - Ван Міна. У 1943 році він обирається головою політбюро КПК, і тоді ж поволі починає виникати культ особи Мао.

До середини 1940-х років всі громадські інститути Гоміньдана, включаючи армію, знаходяться на крайній стадії розкладання. Повсюдно процвітає нечувана корупція, свавілля, насильство; економіка і фінансова система країни фактично атрофовані. Після початку активних військових дій у 1947 році, комуністам, за допомогою Радянського Союзу що облаштувався  до тієї пори в Маньчжурії, вдається за 2,5 року заволодіти всією територією континентального Китаю, не дивлячись на багаторазову чисельну перевагу військ Гоміньдана і активне протистояння США.

1 жовтня 1949 року з воріт Тяньаньмень Мао Цзедун проголошує утворення Китайської Народної Республіки із столицею у Пекіні. Сам Мао стає головою уряду нової республіки.

Не дивлячись на великі зусилля, темпи зростання китайської економіки наприкінці 1950-х були не найкращі. Продуктивність аграрної продукції регресувала. З метою вирішення цих проблем Мао проголошує у 1958 році політику "великого стрибка вперед" у всіх галузях народного господарства. Щоб вже за 15 років досягти обсягів виробництва Великої Британії, передбачалося організувати практично все сільське (а також, частково, і міське) населення країни в автономні "комуни".

Політика "великого стрибка" закінчилася грандіозним провалом. Якість виробленої в комунах сталі була украй низькою, обробка колективних полів з різних причин йшла також дуже погано, вже за 2 роки урожаї зернових і все виробництво продуктів харчування впали на катастрофічно низький рівень. У 1959 - 1961 роках країну охопив найбільший голод, жертвами якого стали, за різними оцінками, від 10 - 20 до 30 мільйонів осіб.

Після катастрофічного провалу "великого стрибка" багато керівників як вищого, так і локальнішого рівня починають відмовляти Мао в підтримці. Інспекційні поїздки по країні Ден Сяопіна і Лю Шаоци (що змінив 1959 року Мао Цзедуна на посту глави  держави) виявляють жахливі наслідки політики Мао,  унаслідок чого велика частина членів ЦК більш менш відкрито переходить на сторону "лібералів".

Після закінчення "культурної революції" у  зовнішній політиці Китаю відбувається несподіваний поворот. На тлі крайніх напружених відносин з Радянським Союзом (особливо після збройного конфлікту на острові Даманський) Мао раптово зважується на зближення із Сполученими Штатами Америки. Вже у 1972 році Китай відвідує президент Ніксон.

1970-і роки відмічені внутрішньофракційною боротьбою у  КПК. Один одному протистоять угрупування "ліваків" (на чолі з лідерами культурної революції - Цзян Цін, Ван Хунвень, Чжан Чунцяо і Яо Веньюань) і угрупування "прагматиків" (на чолі з помірним Чжоу Еньлаєм і реабілітованим Ден Сяопіном). Мао Цзедун прагне підтримувати рівновагу влади між двома фракціями.

Боротьба між двома фракціями загострюється у 1976 році після смерті Чжоу Еньлая. Його поминки  вилилися в масові народні демонстрації, на яких люди висловлюють  шанування покійному і протестують проти політики лівих радикалів. На той час Мао вже серйозно хворий на хворобу Паркінсона і не в змозі активно втручатися в політику.

Після двох важких інфарктів 9 вересня 1976 року на 83-му році життя Мао Цзедун помер. На похорони "Великого керманича" прийшло понад мільйон осіб. Тіло покійного бальзамували за розробленою китайськими ученими методиці і виставлено для огляду за рік після смерті в спорудженому на площі Тяньаньмень величезному мавзолеї.

Померши, Мао залишив своїм наступникам країну в глибокій, всеосяжній кризі. Після "великого стрибка" і "культурної революції" економіка країни була на низькому рівні, культурне життя і наука були розгромлені лівими радикалами, політична культура була відсутня зовсім.

З іншого боку не можна не визнати, що Мао, отримавши 1949 року малорозвинену,  анархічну, корупційну, розвалену аграрну країну у короткий термін зробив з неї досить потужну, незалежну державу, що має атомну зброю.

×