- Попереду дуже складний процес. Народ, який за тисячу років у центрі Європи не спромігся створити державу, — це народ, який має якесь глибоке збочення в менталітеті. Я навіть розумію, в чому справа. В українському гіперіндивідуалізмі, у нашій сервільності, в генетичному анархізмі, у намаганнях відокремитись від соціуму, - говорить письменник Тарас Федюк.
- Хутір — це українська національна ідея. Те, що за хутором, не цікавить, бо "не моє". Створити зараз свою модерну державу — дуже складний процес, в який я, чесно кажучи, мало вірю. Хоча і зроблю для цього все, на що стачить сили.
Але ж люди, які зараз воюють, піднялися і з низів.
- Гречкосії гречкосіями, а гени воїнів не знищиш. Анархія - це одна з характерних рис українського народу плюс до гіперіндивідуалізму. Гуляйполе — це наші гени. Наші добровольчі загони — це чистої води осучаснена махновщина. У кращому розумінні цього слова.
Хлопці, які повернуться з війни, здатні змінити державу?
- Я ніколи не вірив, - що ці хлопці повернуться і "цим корупціонерам покажуть". Нічого вони не покажуть. На жаль.
Я думаю, років через вісім буде новий Майдан. Так і запишіть — 2024 рік. Український народ доходить до точки кипіння поступово. Обурення назбирується і зриває кришку. Зірвало — пар випустило. Щоб знову закипіло, нам потрібний десь десятилітній період. Хоча зараз час спресовується, а невдоволення зростає в арифметичній прогресії.
Ось пройшла олімпіада, провальна абсолютно. Спорт знищили. Знищили і культуру. Держава вгробила всю науку академічну: всі фізики й хіміки поїхали за кордон. Залишились самі філологи, які просто на заході нікому не потрібні. Влада вважає народ бидлом, яке мусить платити їй шалені тарифи й податки. Досвід "папєрєдніков" не враховують.
Рано чи пізно знову настане такий момент, коли рвоне.
Як гадаєте, чим закінчиться конфлікт на Сході?
- На мій погляд, є тільки два варіанти. Перший — здатись Путіну і прийняти його умови: зміна Конституції, особливий статус. Це для України жах. Другий — воювати, поки Путіна не скинуть чи він не піде. Думаю, що його змусять піти. Це швидше за все трапиться протягом двох ближчих років. Може, після виборів 2018 року — призначивши свого наступника.
Історія з Донецьком і Луганськом — це особиста путінська історія. Він не може просто так віддати зараз ці землі. Бо будуть вважати, що він слабак. Тому, щоб красиво піти, є варіант допустити до влади когось іншого, який зможе це все типу розрулити.
Якщо цього не станеться, війна може розтягнутися років на десять.
Інтерв'ю з Тарасом Федюком читайте у свіжому номері журналу "Країна" за 6 жовтня 2016 року.
4 
79692
Коментарі