Підземний перехід під Майданом стає з кожним роком бруднішим. Спускаючись ввечері до метро, перехожі пірнають у сморід немитих тіл, завісу цигаркового диму, натовпи нетверезої молоді та збирачів пляшок. Узимку список "пам"яток" центру столиці доповнюють бомжі. Вони сходяться у тепле підземелля з усього міста. Кажуть, на ніч тут збирається до 20 безпритульних.
Перехід, що його називають "трубою", ввечері наповнюється брязкотом порожніх пляшок у сумках. Усього тут никають до сотні збирачів тари. Їхні клієнти — молоді люди, які збираються у підземеллі послухати музику й випити пива. Якщо колись у "трубі" збиралися інтелігентні шукачі правди й збіднілі митці, то тепер культурні тусовки перетворилися на банальні п"яні збіговиська.
У суботу з дев"ятої до дванадцятої вечора кореспондент "ГПУ" став свідком трьох бійок у підземеллі під Майданом. В одній із них пішов у хід навіть балончик зі сльозогінним газом. Газ поширився під низькими стелями переходу й сльози виступили на очах щонайменше півсотні людей.
"Плакав" від газу і Василь Гаврилків, 21 рік, який працює біля груші-силоміра і ваг. Хлопець три роки тому разом із дружиною та матір"ю приїхав до Києва із Хмельницької області. Відтоді постійно працює в "трубі".
— За цей час перехід став удвічі гіршим, — каже Василь, випускаючи цигарковий дим прямо в обличчя кореспонденту "ГПУ". — Значно побільшало бійок, бомжів, неповнолітніх, які нюхають клей. Змінилися самі люди, котрі приходять сюди.
Іронія, стверджує Василь, у тому, що найбрутальніші бійки в майданівському підземеллі відбуваються найчастіше біля входу до дорогого й розкішного торговельного центру "Глобус".
Я чотири дні чекаю, коли ця паскуда віддасть мою сумку
Саме на цьому місці знаходиться своєрідний збиральний пункт, куди десятеро безпритульних зносять усі назбирані за день порожні пляшки. Кожен із них по черзі охороняє сумки й пакети зі скляним добром, щоб їх не поцупили конкуренти.
20-річний безпритульний Володимир Волошин разом із 54-річною матір"ю Ніною Володимирівною приїхав до Києва з Луганська шість років тому. Увесь цей час він збирає в "трубі" пляшки. У вихідні й на свята може назбирати їх на 30–40 грн.
— Ми тут — як одна сім"я, — розповідає Володимир Волошин, не забуваючи при цьому стежити за пакетами зі склотарою. — Що зараз поганого в "трубі"? Останнім часом з"явилося багато новеньких. Кидаються на жінок, забирають у них сумочки. А потім міліція нас ганяє.
Він днями впіймав старшого чоловіка, який ук-рав у нього сумку з паспортом, плеєром і касетами.
— Того діда вже всі били. А він все одно краде. Я вже чотири дні чекаю, коли ця паскуда віддасть мою сумку, — каже Володимир.
Прибиральники з переходу жаліються, що за добу в середньому виносять близько 200 мішків сміття місткістю 100 літрів кожен. Кажуть, що зранку в переході відчувається запах коноплі.
Єдині, кому не заважають бомжі, п"яні підлітки, дим і сморід переходу, — це ресторанчик "UNO pizza club".
— У нас гарна охорона, — каже адміністратор піцерії, показуючи на двох кремезних молодиків при вході. — Тому все, що робиться за дверима, нас не хвилює.
Міліціонери з "труби" розмовляти з кореспондентом "ГПУ" відмовилися. Сказали, що дуже зайняті, і попрямували не поспішаючи до входу в метро.
1 
7644
Коментарі