"Нас завалило. Повернулися з того світу" - як медики і пацієнти "Охматдиту" пережили ракетний удар РФ

43

8-го липня росіяни атакували Україну 38 ракетами різних типів. В епіцентрі ударів опинилися Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Краматорськ, Слов'янськ.

Загинуло 37 людей, станом на вечір понеділка. Найбільше людей росіяни вбили у Києві - 27. Ворог ударив по восьми столичних районах із 10. Атакував офісну будівлю, приватний медцентр, багатоповерхівку, міську інфраструктуру та дитячу лікарня "Охматдит", зруйнувавши там одне з приміщень повністю. В інших будівлях - вилетіли вікна, понівечені фасади, зруйновані кабінети лікарів та операційні. Є загиблі. Серед них - дитячий невролог 30-річна Світлана Лук'янчук.

Розбір завалів у медзакладі продовжується. Лише після завершення робіт рятувальники зможуть назвати точну кількість загиблих і постраждалих.

Кореспондентка Gazeta.ua побувала біля "Охматдиту" та поспілкувалася з очевидцями російської ракетної атаки.

ЗРУЙНОВАНА ЛІКАРНЯ

- Там чути крик людей під завалами, - говорить рятувальник у вже брудній формі. Його спітніле обличчя вкрите попелом.

У подвірʼї "Охматдиту" сотні людей розбирають завали після російського ракетного удару. Тут зібралися рятувальні служби, медики з усього міста, поліцейські, військові, волонтери й звичайні цивільні. Окупанти влучили у корпус діалізу (гострих інтоксикацій), його лікарі називають також відділенням "токсикології". Від вибуху будівля обвалилася.

 

- Тихо, синочку, не плач, тримайся, - чоловік швидко піднімає дитячий візочок сходами й заспокоює малюка.

Повітря сіре від бетонного пилу. Рятувальники й звичайні кияни вилізли на обвалений дах відділення. Шланг з водою тримають високо над уламками десятки чоловіків. Поливають ще розпечені руїни й одночасно намагаються пробратися всередину.

- Кувалду! Кувалду! Кувалду! - хором чимдуж просять чоловіки.

Фото: Тарас ПОДОЛЯН

- Ракета влетіла просто у будівлю, - пояснює санітарка у білому лікарняному костюмі з очима, повними сліз. - Кажуть, що це не крилата, а звичайна. Я була на верхньому поверсі у відділенні навпроти. Не встигли вибігти в укриття. Там лежали важкі хворі й ті, хто на діалізі й ШВЛ. Деякі просто не могли піти в укриття.

Люди у натовпі від "токсикології" організовано передають з рук у руки те, що залишилося від споруди. Допомагати взялися і чоловіки, і жінки, дорослі й діти. Переносять від епіцентра вибуху важку биту цеглу, скло, віконні рами й уламки ворожої ракети. Лікарі "Охматдит" у робочому одязі й резинових капцях - у чому встигли вибігти на двір. Їхні медичні халати - брудні і просяклі димом.

 

- Усіх перших постраждалих вивезли. Зараз надаємо допомогу тим, кого рятувальники дістають з-під завалів, - говорить міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко. - Маємо вирішити, чи буде працювати корпус. Головна задача - завезти пацієнтів туди, де є кисень, ШВЛ, електрика. За попередньою інформацією, під завалами можуть бути люди.

ТУТ БУЛО ПЕКЛО

Навпроти зруйнованої лікарні - посічені осколками сусідні корпуси "Охматдиту". Серед них і нове онкогематологічне відділення. Тут лікуються найважчі пацієнти з усієї України. Вікна й двері знесло вибуховою хвилею.

- Я була у хірургічному корпусі. Било, свистіло - не можу передать, - розказує медсестра Анна, на вигляд 60 років. - Лікарів уламками посікло.

 

Чоловік у медичній формі нервово палить цигарку, На одному вусі звисає маска, а біла сорочка просочена кровʼю. Скло тріщить під ногами й врізається у підошву взуття. Під відділенням біля нош стоять лікарі. Розкладають медикаменти й бинти, готують крапельниці. Їхні очі прикуті до розбитої будівлі. "Там під завалами можуть бути люди", - кажуть.

- У новому відділенні дітей майже не було, але вікна повилітали в палатах, - розказує санітарка Віра. - А в токсикології багато лежачих, це важке відділення. Росіяни били по лікарні спеціально. У мене матюки одні! Вони хотять нас винищить, щоб тут було пекло…

До корпусу хірургії ліворуч зносять воду, речі першої необхідності і їжу. Найбільше постраждалим і пацієнтам зараз потрібне дитяче харчування. Не вистачає також антибіотиків. Зараз у цьому корпусі також розбирають завали - виносять потрощені вікна, уламки стін і побиті меблі, заплямовані кровʼю двері.

 

- Коли дізналися про трагедію, приїхали з колегами на допомогу, - говорить Олена Блятон, завідувачка приватної лабораторії. - Ми не знаємо місцевих лікарів, але це не заважає нам підтримувати одне одного. Я була на роботі у кабінеті. У нас напівпідвальне приміщення тут неподалік. Коли почули вибухи, то вийшли й зрозуміли, що приліт. Це важко, бо тут діти - а це найцінніше, що у нас є.

Олена проходила практику в "Охматдиті". Коли дізналася, що ракета влучила у лікарню, одразу зателефонувала знайомій лікарці.

 

- Так випадково попасти - неможливо. Сюди з усієї України батьки привозять дітей у надії, що їм тут допоможуть. А тут, уявіть собі, таке! - говорить Блятон. - Жодне місто не захищене. Тільки сподіваюся, що врешті закінчимо цю війну, хотілося б не такою кровʼю.

ХІРУРГ У КРОВІ

Одного з медиків дістали з-під завалів. Чоловік дивом уцілів, але на спині й біля вуха кровоточать порізи. Раптом знову завиває сигнал тривоги. Люди з криком біжать до укриттів і читають новини у телефоні. "Невже знову?", - кажуть розлючено.

На вулиці стає пусто. Рятувальники поливають голову й обличчя водою з пляшок, щоб охолодитися. Усі різко присідають, коли десь далеко чути вибух. У підвалі немає місць. Під стінами на лавках матері притискають дітей до грудей. Хтось намагається розвеселити малечу.

 

- Саме спускалась у підвал, хотіли виходити - і вибух, - розповідає Валентина Гнелиця. На руках тримає шестирічного сина Богдана. - Потом одразу всі в подвал. Коли закінчилася тривога, то вийшли на вулицю. Тут усе було в диму.

У палатах хірургічного відділення і зараз лежать пацієнти, зокрема новонароджені діти. Звідти безперервно виносять мішки зі сміттям, зламані дитячі ліжка й медичне обладнання. Санітарки миють сходи, із тріском змітають друзки скла із підвіконь.

- Я працюю у відділенні глибоко недоношених. Під час взриву ми спустили всіх дітей в укриття. Відчули вибух, хвилю, - розповідає лікарка Сніжана Бабінчук. - Постраждали стіни, ординаторської нема. Дякуючи Богу, усі діти цілі. Одну медичну сестру поранило склом. Їй одразу надали допомогу. Було багато постраждалих - їх приносили й приносили з усієї лікарні. Є хірург, що надає допомогу - він весь у крові.

 

Стурбовані батьки виглядають у вікна палат. Більшість із них вийшли в коридори з малечею після сповіщення про тривогу. Ми не могли спуститися в укриття, бо дитина підʼєднана до кисню, говорить Юлія Рибалко.

- Ми киснево залежні. Підʼєднуємо дитину до кисню, ставимо масочку. Можемо переключитися на концентрат, але він від розетки, - стоїть у палаті без вікна й дверей. За спиною на ліжку спить її шестимісячне немовля. - Ми могли вийти тільки сюди, за стінку. За пʼять хвилин пролунав вибух.

 

Родина вже четвертий місяць лікує пневмонію в "Охматдиті".

- Двері залишили відчиненими, - згадує Рибалко. - Вікна всі полетіли в коридор, але нас захистила ця стіна. Були дуже великі шматки скла. Відбулися переляком, але так все нормально. Наша палата не постраждала у порівнянні з іншими. Ніколи не могли подумати, що може прилетіти в лікарню. Тут щодня багато людей, сюди їдуть звідусіль. Росіяни навмисне обстрілювали нас, бо у них сьогодні день сімʼї.

 

На територію заїхала важка техніка. Кран з гуркотом кидає на землю бетонні перекриття. Пил осідає на тілах і в легенях, ріже очі. Рятувальники шматками зносять з руїн металевий дах. Кияни з різних куточків міста зʼїжджаються до місця трагедії, щоб допомогти постраждалим.

ЦЕНТР МАТЕРІ Й ДИТИНИ

Проїзд до вул. Раїси Окіпної, 8В перекрили правоохоронці. На тротуарі під клінікою "Ісіда" на ношах лежить тіло. Його з головою накрили фольгою. Це - будівля медичного центру матері й дитини, у яку влучили уламки російської ракети. Також по-сусідству розташована клініка ADONIS.

Вибух пролунав близько 13:00. Росіяни зруйнували верхні поверхи клініки. У той час там перебували працівники й пацієнти, які не встигли спуститися в укриття. Ми були в кабінеті, розповідають санітарки.

 

- Не встигли вийти. Тільки тривога, кілька секунд - і вибух, - говорить Віра. Сидить з колегою на лавці в затінку. - Якраз на другом поверсі були. Нас завалило, усе посипалося. Ледь витягли звідти! Повернулися з того світу. Не дай Бог, комусь пережити таке. Кажуть, що зловили вже наводчика на "Охматдит". А на нас, мабуть, просто так упало. Хто б оце на нас наводив?

Жінка ледь стримує сльози й каже, що не всі працівники вийшли на звʼязок. Усього внаслідок удару тут загинуло семеро людей, троє - поранені. Правоохоронці опитують очевидців. Окремо спілкуються з кожним працівником медзакладів.

 

- Спершу після сигналу тривоги писали, що то розвідувальний дрон. Майже одразу був вибух - не схоже на безпілотник. Ми вибігли, у чому було, - розповідає Олена. Працює в банку, що на першому поверсі будівлі. - Пожежі не було, але служби дуже бистро приїхали. Я сиділа працювала - а воно як рвонуло. У цей час завжди є люди. Росіяни, думаю, спеціально обстріляли.

Рятувальники вже завершили розбір завалів. До клініки місцеві мешканці приносять воду, бутерброди, ліки й заспокійливі. На вулиці запала тиша. Тільки час від часу на дорозі чути сирени "швидких".

Внаслідок російського ракетного удару по Києву 8 липня були пошкодження у семи районах міста - в Солом'янському, Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Деснянському, Шевченківському і Голосіївському. Загинули 27 людей, серед яких троє дітей. Постраждали 82 людини.

×