Історико-археологічна експедиція ПНУ вперше дослідила печерний монастир у селі Раковець Коломийського району. Науковці встановили, що помешкання датується XIII–XIV століттями. Вони виявили унікальні наскельні релігійні зображення.
Про це повідомляє Прикарпатський національний університет.
У квітні 2025 року археологи Прикарпаття вперше здійснили комплексне обстеження середньовічного печерного монастиря в Раковці. Експедицією керували професор Микола Кугутяк, доценти Борис Хруслов і Михайло Москалюк, спеціаліст Роман Кобильник та краєзнавець Василь Федак.
Печера розташована в історичній частині села, що називається Раковець-місто. Вона знаходиться лише за 80 мів від берега Дністра. Вхід до печери мав особливий вигляд. Його висота сягала 2,5 ма, а ширина - 1 м. Археологи знайшли вертикальні пази, куди вставляли дерев'яні двері, що закривали доступ до святині.
Найціннішими знахідками стали наскельні скульптури. Справа від входу виявили скульптурне погруддя, ймовірно, Діви Марії з вінком на голові. Зліва на тому ж рівні вирізьблено зображення, схоже на ікону Пресвятої Богородиці з Дитям Ісусом. Попередньо експерти датують ці образи XVI–XVII століттями.
Печера має округлу форму, її діаметр схід-захід - 6 мів. Висота сягає 2,3 м, а ширина посередині - близько 2,5 м. Для освітлення монахи зробили велике вікно шириною м і висотою 1,2 м, яке закривалося дерев'яними елементами. Глибше в печері знайшли невелике кругле віконце діаметром 20 см.
Центральна частина печери, ймовірно, служила каплицею для богослужінь. Там археологи виявили наскельний малюнок, що нагадує Преподобного Онуфрія біля лева. Після комп'ютерної обробки зображення помітили кілька хрестів різної форми. Це підтверджує релігійне призначення печери.
Дослідження засвідчили давню історію печери. За археологічними ознаками науковці припускають, що спершу її вирубали ще в дохристиянський період. Пізніше, в середньовіччі, монахи облаштували там обитель.
Для місцевої громади особливу цінність мав чудотворний образ Матері Божої, намальований монахами. У XVII столітті ікона потрапила до Раковецького замку, фрагменти якого досі стоять над печерою. Пізніше її передали до церкви Святого Димитрія. На жаль, у 1848 році церква згоріла, і образ був втрачений.
Народні перекази середини XIX століття розповідають про пустельника, який влітку перепливав човном через Дністер із села Монастирка, щоб усамітнитися. Це свідчить, що протягом віків печерний монастир міг змінювати статус - з чоловічого на жіночий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У пустелі знайшли забутий монастир
Над печерою збереглися фрагменти кам'яної стіни Раковецького замку XVII століття. У його каплиці теж був чудотворний образ Матері Божої. Часопис "Przyjacel ludu" за 1837 рік описує каплицю: "З тилу замку над урвищем скелі стояла каплиця з чудовою іконою Непорочної Діви".
Дослідники з'ясували, що каплиця замку була присвячена святому Димитрію, як і дерев'яна церква в Раковці. Очевидно, таке ж посвячення мав і печерний монастир.
Археологи датують печеру XIII–XIV століттями за технічними ознаками, зокрема способом видовбування врубів для кріплення дерев'яних частин. Це відповідає археологічним знахідкам поселення того ж періоду, яке знайшли в Раковці ще у 1951 році експедицією Інституту суспільних наук у Львові.
115 бронзових монет знайшли археологи під руїнами будинку в давньогрецькому Коринті. Скарб датується 600 роком нашої ери. Монети пролежали в землі близько 1,5 тисячі років.
1 
1
Коментарі