Генетичний матеріал належить мисливцеві-збирачеві, який жив близько 4,5 тисячі років тому. 2012 року його скелет знайшли в печері Мота антропологи Джон і Кетрін Артури (John and Kathryn Arthur) з Університету Південної Флориди.
Печера була укриттям одного з місцевих племен, у якому вони ховалися під час війн. Антропологам її показав старійшина племені. Під шаром каміння дослідники знайшли рештки дорослого чоловіка. Геном назвали на честь печери, у якій виявили кістки - Мота.
ДНК видобули з кам'янистої кістки внутрішнього вуха. Вона добре збереглася через низьку температуру, яка була в гірській печері. Судячи з усього, чоловік із Моти був карооким і смаглявим. Гени вказують на те, що він добре пристосувався до життя в горах.
Порівняння генома Мота з ДНК сучасних африканців дало несподівані результати. Африку зазвичай розглядають як відправний пункт міграцій, але геноми свідчать про масштабну міграцію у зворотному напрямку. Імовірно, близько 3500 років тому "фермери" з Близького Сходу переселилися на батьківщину людства. ДНК мігрантів проникла глибоко всередину Африки, поширившись навіть серед тих груп населення, яких зазвичай вважали ізольованими: серед койсан із Південної Африки та пігмеїв у Конго.
Порівнявши 250 тисяч пар нуклеотидів із генома Мота з тими ж ділянками ДНК із 40 популяцій Африки і 81 популяції Європи та Азії, учені встановили, що Мота найближчий до сучасного племені Арі, яке все ще живе неподалік від місця знахідки. При цьому людині з Моти бракує 4-7% ДНК сучасних африканців. Імовірно, саме ця частина генома змінилася за останні 4,5 тисячі років.
2 
1
Коментарі