четвер, 18 лютого 2016 16:30

Рушкевіч, Тененбаум - хто зайняв місце Остапа Бендера в Білорусі

Рушкевіч, Тененбаум - хто зайняв місце Остапа Бендера в Білорусі

Історія західно-білоруських територій, що входили в 1921-1939 рр. до складу Другої Речі Посполитої, до сих пір зберігає в собі багато цікавих і маловивчених сюжетів. До таких, наприклад, відноситься діяльність різного роду аферистів, шахраїв і просто не чистих на руку людей на території Віленського, Новогрудського і Поліського воєводств міжвоєнної Польщі. Про це повідомляє "Історична Правда".

Відтворена в 1918 році польська держава зіткнулася з величезними проблемами у фінансовій сфері. Ще під час німецької окупації Польщі на її території була утворена Польська Крайова кредитна каса, що випускала т.зв. "Польські марки".

Ці гроші стали основним платіжним засобом і незалежної Польщі. Однак інфляція буквально щодня обісцінювала польську марку. Якщо в 1919 році за один північноамериканський долар давали 9 марок, то через рік вже 110, через два - 3000, а до 1924 року близько 6,5 мільйона марок. Інфляція знищувала капітали банків і приватних осіб.

Ця ситуація спровокувала появу великої кількості банків-одноденок, які промишляли валютними спекуляціями. Одним з банків-фантомів був Віленський сільсько-господарський - промисловий банк, який мав філії в Гродно, Глибокому, Долгінова, Свентянах і Дзісне.

У грудні 1925 р партнером цієї кредитно-фінансової установи стала латвійська фінансова група. Втім, в березні 1926 р керівництво банку заявило про банкрутство. Справа в тому, що двома роками раніше в Польщі була введена нова валюта - злотий, що призвело до стабілізації фінансового ринку.

У діяльності банку не обійшлося і без афер. 16 січня 1930 року суд оголосив вирок у відношенні керівництва цієї фінансової установи, звинувативши його в махінаціях з векселями через які постраждали такі гіганти як Банк Польський і Банк народного господарства.

У березні 1926 р були заарештовані співробітники віленського відділення Торгового Банку. Слідство показало, що ці люди проводили банківські операції по "сірим схемам". Втрати банку склали понад 50 тис. злотих. На ці кошти колишні банкіри встигли придбати нерухомість і автомобіль.

У 1933 р облетіла новина про самогубство Станіслава Рушкевіча, директора віленського філії Банку, який скеровував сферу виробництва цукру. Слідство з'ясувало, що до такого вчинку директора підштовхнув страх покарання за махінації.

Після проведеної ревізії на складах було виявлено відсутність 300 мішків цукру на загальну суму 20 тисяч злотих. Виявилося, що Рушкевіч їх продав, а прибуток поклав в кишеню.

Найбільш відомою банківської аферою була підробка ощадних книжок банку РКО (Поштова ощадна каса). Відділення цієї кредитно-фінансової установи були у Вільно, Ошмянах і Свентянах. У звітах польської поліції на території західно-білоруських воєводств за 1932-34 рр. часто зустрічаються злочини, пов'язані зі спробою отримання грошей за підробленими ощадкнижках.

Аферисти або підробляли сам бланк книжки, або дописували пару нулів до суми зазначеної в документі. Зазвичай, мешканці Західної Білорусі тримали на книжках не великі суми. Домалював "нулик" і якщо касир не досвідчений, то, як говорили в одному фільмі "easy money".

У 1933 р в Вільно поліцією був арештований Мартін Невяровскій, під час обшуку у якого було виявлено велику кількість ощадкнижок на підставних осіб. Аферист підробляв суми накопичень і підписи власників, і, таким чином, отримував гроші в касах. Більш того, в підробці банківських документів були викриті його двоє синів і дочка. Ось такий, сімейний підряд.

У травні 1931 року в Ліді була арештована банда хитромудрих фальшивомонетників на чолі зі Шломо Тененбаумом. Ця людина свого часу встановив контакт з співробітниками хімічної лабораторії в Рівному, завдяки чому налагодив процес "гальванізації" золотих царських червінців.

Застосування даної хімічної реакції дозволяв "вимивати" з монет золото, зменшуючи їх вагу на 10-15%. Варто відзначити, що золоті червінці із зображенням останнього російського царя Миколи ІІ були конвертованою валютою в Польщі, і служили одним з головних засобів збереження та накопичення капіталів.

Зовні оброблені "червінці" нічим не відрізнялися від оригінальних монет. На виручені з продажу перероблених золотих десяток гроші, аферисти купували нові монети і відправляли їх в Рівне. За підрахунками поліції зграї вдалося "переробити" близько 20 тис. золотих п'яти і десятірублівок. Вийшли на слід шахраїв польські служителі порядку випадково.

Один з стоматологів, які працювали в Ліді, купивши "червінці", визначив, що монети важать менше, ніж передбачалося і викликав поліцію. Слідство показало, що в результаті діяльності банди Тененбаума постраждали не тільки приватні особи, але і ряд банків, що знаходяться в західно-білоруських воєводствах ІІ Речі Посполитої.

Але що почалася у вересні 1939 року Друга Світова війна змінила склався за мирне двадцятиріччя уклад життя. На зміну "панській" Польщі прийшла "робітничо-селянська радянська влада", яка встановила свої правила гри на фінансовому ринку. Так пішла в минуле ера "великих комбінаторів" із Західної Білорусі.

Зараз ви читаєте новину «Рушкевіч, Тененбаум - хто зайняв місце Остапа Бендера в Білорусі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути