Господа офіцери, як завжди, приблизно уявляють тих, з ким воюють. Київ тоді взяв не Петлюра, а полковник Коновалець. Як комендант міста, перше, що він зробив, — звелів київським крамницям за 24 години переписати по-українському всі вивіски.
Тому Сталін і любив ту п'єсу — йому подобалися рішучі люди.
Хто такий Євген Коновалець?
Він родом з учительської сім'ї із Зашкова на Львівщині. Скінчив класичну гімназію, вчився на юриста у Львівському університеті. Далі світова війна, австро-угорська армія. 1915-го — російський полон. Із початком революції повернувся в Україну, сформував полк Січових Стрільців. Полк штурмував київський "Арсенал", коли більшовики повстали проти Центральної Ради.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На похоронах Міхновського було всього одинадцять осіб"
Потім прийшли німці, скинули Грушевського, поставили гетьмана Скоропадського, стрільців роззброїли. Гетьман дозволив їм служити, але подалі, у Білій Церкві. Це не врятувало гетьмана: коли він задумав союз із Росією, стрільці розсердилися й отоді-то, в кінці 1918-го, взяли Київ.
Дивні ці солдати і їхній полковник! Здавалося, їм байдуже, хто при владі — Петлюра чи гетьман. Аби українська влада. Якось стрільці навіть обіцяли визнати радянську владу — якщо вона визнає українську армію!
Восени 1919-го, коли вже не було куди відступати, стрільці самодемобілізувалися. Тоді немало отаманів армії УНР пішли в партизани, а стрільці — ні. Полковник і його солдати були надто горді: як це — ховатися в ліс у власній країні?! Вони хотіли все — або нічого.
В еміграції Коновалець утворив із них Українську Військову Організацію (УВО), став її Командантом. УВО мислилася ширше, ніж військова — ішлося про майбутню Соборну Україну й усю структуру управління нею. 1929 року УВО ввійшла в Організацію Українських Націоналістів (ОУН) — її створив і очолив той-таки Коновалець.
В ОУН були різні люди. Виросло покоління, яке не воювало, а стріляти хотіло. Стріляли, часто без дозволу і наказу, в польських міністрів і радянських дипломатів. З того було багато клопоту й витрат на адвокатів. Коновалець гірко казав: ви хотіли ефекту — ви його маєте; але ви нічого не вмієте і вчитись не хочете, мене просто шляки трафляють!
Він їде до США. Там Велика Криза. Але полковник зачарував нашу діаспору й отримав гроші. Він економив їх — як патрони. З листів Коновальця видно: він контролював кожен долар видатків. Ті рахунки нині смішні: приміром, 104 долари.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Парижани хотіли вчинити над вбивцею Петлюри самосуд
Коновалець як терорист багатьох влаштував би. Але він був інший. Як де Голль чи Маннергейм — солдат, для якого батьківщина вище подвигу. Такий він не підходив полякам, німцям, росіянам. Та й своїм, кому Соборна Україна здавалася далекою.
Гризня між емігрантами була немала: гетьманці гризлися з петлюрівцями, а ОУНівці зневажали і тих, і тих. Утім, Коновалець вважав, що Державі будуть потрібні всі — навіть ті, хто живе під комуністами в радянській Україні.
Саме до них він мав, здається, особливий сентимент — як до людей підневільних. Серед них Командант і вибрав свого майбутнього вбивцю. Той з'явився у Фінляндії 1935 року. Звався Павлом, був колишнім українським комсомольцем, який розчарувався в комунізмі. І Коновалець захотів його побачити.
Павло Судоплатов народився 1907 року в Мелітополі. Батько його був офіціантом. Павло здобув початкову освіту: знання Старого Завіту й основ російської мови — українська в школі була заборонена.
Чекістом він став під Києвом 1921 року, коли "ми воювали не з білогвардійцями, а з українськими націоналістами, очолюваними Петлюрою та Коновальцем". Тоді загинув його брат-чекіст.
Павла перевели до Харкова, де він зустрів майбутню дружину Емму. Вона відповідала в ГПУ за роботу стукачів серед артистів і письменників. 1933 року Судоплатова перекинуто до Москви. Саме тоді ГПУ (із 1934-го — НКВД) планує прибрати Коновальця. Судоплатова готують до акції. Він вивчив німецьку мову й опинився у Фінляндії в розпорядженні резидента ОУН Полуведька, перевербованого енкаведистами. Полуведько не знав, хто цей Павло, і просив у Москви дозволу пристрелити його.
Через два місяці, влітку 1936-го, він у Берліні зустрівся з Коновальцем. Судоплатова здивувало, що перед ним не бандит. Вони бесідували не про терор, а про підготовку адміністрації для майбутньої України. Павло здобув довіру Команданта. Вони часто бували разом. Судоплатов згадував: "У Берліні й Відні він водив мене в оперу, але рідко, бо українська община була бідна. Українці, яких я знав, наївно вважали, що зможуть фінансувати ОУН за кошти гуталінової фабрики, яку мали десь у Польщі".
Судоплатов і Коновалець любили Париж. Там якось пішли на могилу Петлюри. Судоплатов не мав грошей на квіти, а в Коновальця просити соромився. Він витяг носовичок і взяв з могили трохи землі. "Нащо?" — спитав Коновалець. — "А ми в Україні в цю землю посадимо дерево в пам'ять про Петлюру!" Коновалець обняв Павла й поцілував його.
1937 року Павло одержав від Сталіна наказ убити Коновальця. Тоді Судоплатов випив горілки — удруге в житті — за своє щасливе повернення. Почувався препогано, бо йому шкодило будь-що, міцніше 12 градусів. Обоє не були суперменами: Судоплатов не пив, а Коновалець любив шоколад.
У лабораторії НКВД зробили міну у вигляді коробки шоколаду. Коробка — з українським орнаментом. Міна стояла вертикально в кишені піджака й вибухала за півгодини після переведення в горизонтальне положення. Судоплатову дали ще пістолет "вальтер" — для себе, на випадок провалу.
Вони з Командантом зустрілись у Роттердамі 23 травня 1938 року. Судоплатов тоді "служив радистом" на радянському судні, яке стояло в цьому голландському порту.
Об 11.50 прийшов до ресторану на вулиці Консінґель. Коновалець був сам. Павло лишив на столі коробку й сказав, що йому зараз треба бути на судні. Призначили зустріч на 17.00.
Вибух Судоплатов почув, ідучи на вокзал. Він мав у кишені три тисячі доларів і прямував до Парижа.
Так, одним вибухом, чекісти знищили Коновальця і розкололи ОУН. Тим самим вони звалили на свою голову Бандеру — лідера тих оунівців, які вже навчилися стріляти.
Пізніше Судоплатов керував облавою на Романа Шухевича, останнього командира УПА.
А якось уже в 50-х роках на Луб'янці бесідував з одним упертим ОУНівцем. "Зачем вы воюете? Ведь украинское искусство расцветает!" — сказав Судоплатов і повів арештанта в оперу. Може, згадав, як його колись водив Командант. Того вечора йшла опера "Богдан Хмельницький" — якраз для воєнних.
Судоплатов дожив до незалежності України й визнав її. Себе він завжди вважав українцем.
1907 — народився його майбутній убивця Павло Судоплатов
1917 — Коновалець створює формацію Січових Стрільців
1922 — Коновалець обвінчався з Ольгою, дочкою адвоката Федака, який захищав бойовиків Української військової організації на судових процесах у Польщі. Друга дочка Федака, Софія, вийшла заміж за полковника Мельника — давнього соратника Коновальця і його заступника у Проводі ОУН. Хоч обидва полковники стали родичами, за обіднім столом зверталися одне до одного за етикетом: "Пане полковнику, передайте, будь ласка, сіль!" Мельник очолив ОУН після загибелі Коновальця.
У Коновальця був син Юрко, який помер рано
1928 — соратники Коновальця обстоюють права українців на Міжнародній конференції Ліги Націй
1929 — створення ОУН
1938, 23 травня — загибель Коновальця
6 
1
Коментарі
16Нам потрібні такі провідники держави ! А кремлівські холуї всіх вбили аж до Чорновола.
"Дочекаємось і ми свого Вашингтона,а дождемось таки..."Т.Шевченко
Берія та саталін, вовка бланк до своїх відповідали тільки на російським язику.
Винищили усю еліту українського народу!!! Кого у концтаборах, кого голодом, кого страхом за своє життя і життя родини. А найбільш небезпечних вбивали за допомогою таких "героїв" як Сташинський та Судоплатов!!!!!!!!!!!!
І як же мало потребувалося для того,щоб ОУН розколоти...Однієї коробки цукерок...
судоплатов був проституткою без жодних перконань. Інакше як міг вбивця Коновальця перед здохом визнати незалежність України?!
А сдал Коновальца кто-то из своих, из самого ближайшего окружения... Ну откуда чекисты знали, какие конфеты он любит больше всего?
Судоплатов до того как вручил ему нацюковскую коробку с конфетами вошел к нему в доверие, Коновалец считал его свидомым украинским подпольщиком. Они были хорошо знакомы и, как казалось Коновальцу, сотрудничали. Именно Судоплатов при докладе Сталину указал на конфеты как на слабость Коновальца, Сталин попросил его воспользоваться слабостью. На уточняющий вопрос Судоплатова своему руководству правильно ли он понял Сталина был дан утверждающий кивок.
Чому у сучасних галичан кумир не Коновалець,а Бандера?
тому хто начебто з Києва. Для таких як ти, герой Румын и ПР!
Вирок суду – 15 років ув'язнення, плюс три роки "мінусу в правах". А ще – позбавлення звання, вислуги і всіх нагород. Совецький суд щиро поглузував з терориста – відбувати покарання його відправили до знаменитого Володимирського централу. Саме там саме у той період перебували за ґратами провідник ОУН Кирило Осьмак, архімандрит УГКЦ Климентій Шептицький, зв'язкові генерала Шухевича Одарка Гусяк та Галина Дідик й інші українські повстанці.
То-то радості було їм побачити в натовпі ЗК до болі знайоме обличчя!
Галина Дiдик була Шлюхевичу ППЖ, з якою його й застукали в замаскованому закапелку.З нею ж по фальшивих докуметах полоская яйця на курортах.
Під час перебування у в'язниці Судоплатов переніс три інфаркти, осліп на одне око, здобув інвалідність 2-ї групи. В'язнична охорона не втрачала нагоди познущатися з колись всесильного НКВДшного генерала. Онук Судоплатова стверджує що у в'язниці його діда постійно били, катували, зламали хребет.
Камусракі, тепер порівняйте, справжнього українця шанують вже більше 70 років по його смерті, а шакала після виконаної сучої роботи опустили і загнали під нари. Тобто гєрой комусраків - опущений судоплатов. Така "шана" чекає на кожного "вєрнава лєнінца"
и сейчас надо таких как коновалец: P
Очень нужны именно сейчас Украине такие люди, как Бандера, Коновалец, Мельник, Шептицкий, Шухевич... и слаженная работа для народа Украины.
СЛАВА УКРАЇНІ !!!