На виконання Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" СБУ продовжує передавати інформацію з архівів КДБ на зберігання в Інститут національної пам'яті. Для цього інститут отримає окреме приміщення і збільшить штат своїх працівників. Голова ІНП Володимир В'ятрович припускає, що в новий архів запрацює 2017 року:
Зацікавленість до наших архівів росте і серед українців, і серед закордонних дослідників. Аналогічні документи в архівах КДБ у Росії зовсім недоступні, тому український архів є для людей із Заходу вікном у світ комуністичних спецслужб. Закликаю користуватися цієї відкритістю. Відкривайте правду про своїх родичів, про свою країну. Сподіваюся, скоро не буде архівних справ із записом, що з нею ще ніхто не знайомився.
На фасаді будинку національного архіву США є напис "Демократія починається тут". Для західних держав доступ до історичної інформації - невід'ємний елемент розвитку тих країн саме як демократичних. Україна наздоганяє.
Цьогорічний пакет законів з декомунізації є нашою спробою їх наздогнати. Серед тих законів і закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". 5 років тривала робота над ним. Для мене він один з найважливіших речей у цій царині. Архіви покажуть, як діяв комуністичний режим.
Це важливо і для спецслужби. Вона має відмежуватися від ганебних практик КГБ. Тому це також декагебізація самої СБУ. Ігор Кулик для цього і переходить із Галузевого державного архіву служби безпеки до нас, аби в наступні півтора року ми перебрали до себе ці документи.
В галузевому архіві СБУ ситуація, до речі, найкраща. Він найбільш відкритий і доступний для всіх дослідників. Але в архів ІНП мають бути передані також документи МВС, чий архів важкодоступний, архів зовнішньої розвідки, який найменш доступний, і дрібніші фонди.
Інформаційна війна - черговий елемент російської агресії щодо України. І елементом інформвійни є війна довкола історії. Завдяки цьому стрімко зріс інтерес до української історії. Люди прагнуть дізнатися, хто в нашій історії заслужив на яку пам'ять про себе.
Серед відкритих документів - кримінальні справи попалих під репресії, нормативні накази, які показують, як діяли сепцслужби, звіти про операції, оперативно-розшукова робота, агентурні справи. Цікаві матеріали про чорнобильську трагедію навіть уже розміщені в інтернеті. Дають зрозуміти, що аварії не могло не бути. КДБ бачила загрози й завчасно інформувала партійне керівництво.
Але не думайте, що десь є готовий список агентів із 1917 по 1991 рік. Щоб виявити таких, потрібна ретельна робота в архівах. Крім того, не забувайте, що були чистки. Після кожної переломної зміни влади в СРСР. Одна з найбільших - одразу після смерті Сталіна. Очевидно, Микита Хрущов приховував сліди своєї участі в репресіях. 16 липня 1990 року, коли радянський ще парламент прийняв декларацію про незалежність Укранїни, КДБ видало указ про чистку архіву. Тоді було знищено найбільше документів 80-их, 70-их, 60-их років. Склалася така парадоксальна ситуація, що чим глибше в історію - тим більше документів.
Документи 20-их, 30-их років роблять український архів набагато цікавішим за архіви країн Балтії. Там політична ситуація в кінці 80-их і на початку 90-их розвивалася динамічніше. КГБ відчувало загрозу і швидше ліквідовувала документи або відвозила їх у Москву. В Україні так не поспішали. Архів СБУ для світових істориків є вікном у світ комуністичних спецслужб. Із документів компартії зрозуміти, що відбувалося в Україні, неможливо. Там виглядає, що в 1980 році тут був збудований комунізм. Усе дуже гарне, в рожевих окулярах. Натомість спецслужба не дозволяла запудрювати мізки. Давала точну інформацію про те, що робиться в країні.
Володимир В'ятрович, 38 років - кандидат історичних наук, колишній директор Архіву Служби безпеки України. Голова Українського інституту національної пам'яті.
3 
1
Коментарі
2