




Одним з найяскравіших представників графіки 30-х років ХХ ст. був львівський художник Людвік Тирович (молодший). Його батьком був відомий у Львові скульптор, майстер декоративного різьблення Людвік Тирович (старший), котрий походив з вірмен. Власне, першими з роду Тировичів у Галичині оселилися батьки Людвіка старшого, які після поразки польського антиросійського повстання 1863 р. покинули м. Острог. Про повідомляє "Фотографії Старого Лева".
Близько 1890 року скульптор одружується із Юзефою Іжикевич з Перемишля та оселяються у Львові. У родині народжується четверо синів, які згодом теж стануть відомими та шанованими жителями Львова. Старший син Тадеуш Тирович, за освітою інженер, випускник Львівської політехніки, після смерті батька в 1930 р. очолює родинну скульпутрно-будівельну фірму, яку батько заснував у Львові в 1890 році. Середній, Станіслав (бл. 1886 р. – 24.04.1939 р.), був архітектором, професором та живописцем-аматором, а з молодших близнюків – Мар'ян (1901–1990) став письменником та істориком, а Людвік (1901–1958) – відомим львівським художником-графіком. Саме Людвіку молодшому судилося відіграти важливу роль у розвитку графіки Львова у 30-х роках ХХ ст.
Навчався майбутній графік у Львові у Казимира Сіхульського, згодом в Академії красних мистецтв у Варшаві (1923-1926 рр.), під керівництвом Владислава Скочиляса та Мілоша Котарбінського. Повернувшись до Львова з 1929 року викладає курси графічного мистецтва, у 1930-1939 читає лекції в Львівській Політехніці, а опісля з 1945 в Академії образотворчих мистецтв в Лодзі.
У 1934 році Людвік Тирович є одним з організаторів Львівської асоціації художників-графіків. Також був одним з засновників товариства львівських художників авангардистів "Artes". У 1938 році публікує працю про рекламні шрифти ("Liternictwo w reklamie").
Працює у різних жанрах образотворчого мистецтва — акварель, графіка, літографія, гравюра. Пише натюрморти та пейзажі, найчастіше міські, є автором сотень екслібрисів.
Як результат праці видає декілька альбомів "Італія", "Карпатський", а також "Красивий Львів" ( "Piękny Lwów"). Останній, що побачив світ в 1932 році у Львові, містить літографії, які по новому інтерпретують традиційні мотиви львівської іконографії. З'являються акценти нового Львова, що контрастує з історичною архітектурою (як от на малюнку Академічної вулиці, де видно вежі собору та будівля в стилі функціоналізму архітектора Фердинанда Касслера , 1929 року).
Більшість львівських художників, які використовували графічні прийоми в тридцятих роках двадцятого століття зацікавилися ними саме завдяки Людвику Тировичу.
Коментарі