26 грудня 1919 року Рада народних комісарів РРФСР видала декрет "Про ліквідацію неписьменності в РРФСР". Усе населення Радянської Росії в віці від 8 до 50 років мало навчитися писати і читати.
За програмою було створено систему шкіл для дітей та дорослих. Кожен населенний пункт, в якому було більше 15 неписемних людей мав мати таку школу. Письменних людей залучали до викладання на основі трудової повинності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кожна кухарка повинна навчитися керувати державою" - 94 роки з дня лікбезу.
Заняття в "лікнепах" мали на меті навчити читати чіткий друкований і письмовий шрифти. Робити короткі записи, необхідні в житті і службових справах. Читати і записувати цілі і дробові числа, відсотки, розбиратися в діаграмах і схемах. Учням пояснювалися основні питання будівництва радянської держави. Для дорослих учнів скорочувався робочий день зі збереженням заробітної плати, передбачалося першочергове постачання "нікнепів" навчальними посібниками, письмовим приладдям.
В Україні людність навчали грамоти через мережу товариства "Геть неписьменність"; його створено 1923 року. У 1936 році його ліквідовано як таке, що виконало свою роль.
За Всесоюзним переписом населення 1936 р. 85,3 % людности України було письменним проти 57,5 % у 1926 році.
2 
1
Коментарі