— Українська революція, яка розпочалась у березні 1917 року, своєю метою бачила встановлення державності на українських землях. Про це писалося з 1895-го. Тоді була видана праця Юліана Бачинського "Україна irredenta", в якій ішлося про соборну країну від Сяну по Кавказ, — розповідає завідувач Музею Української революції 1917–1921 років Олександр Кучерук. — Над цим завданням працювали. Пік припав на 1917–1918 роки, коли видали чотири універсали і конституцію.
Чому основним документам Центральної Ради дали назву "універсал"?
— Після проголошення першого документа Михайло Грушевський сказав: "Магічне слово "універсал" винесено на поверхню демократичного життя". Цим він хотів показати наступність державності від козаків. Бо ж не всі документи називали універсалами. Так відзначали лише пікові здобутки.
Хіба не можна було відразу проголосити незалежність?
— За тих умов — ні. Перший універсал проголосив, що українці є й будуть господарями на своїй землі. Але в ньому не було вказано, де ця земля і в яких межах. Другий універсал — перша перемога, коли федеративна російська республіка, до складу якої входили українські землі, визнала крайовий уряд. Наступний універсал проголосив власне Українську Народну Республіку. Бо до того часу це були просто території, заселені українцями. Четвертий універсал відкинув статус автономії та проголосив повну державну незалежність. Це вперше в українській історії офіційно й легітимно була створена і проголошена держава. У давньоруські та козацькі часи це було по факту й зовсім в іншому вигляді.
Вершиною державотворення було прийняття конституції 29 квітня 1918-го. Так за один рік Україна пройшла шлях, який інші народи долають століттями.
За рахунок чого вдалося зробити такий прорив?
— Для цього був накопичений великий потенціал. На чолі процесу була Центральна Рада і безпосередньо її голова Михайло Грушевський, який тягнув цього "воза". Від нього залежало дуже багато, і він впорався з цим завданням. Починати доводилося з нуля, але вдалося отримати державу з усіма атрибутами — уряд, парламент, суди, військо, пошта, гроші, податки, дипломатична служба. До тих подій не можна ставитися за сучасними мірками. Це зараз ми можемо говорити, що в нас була держава і ми не перший раз "на цьому світі живемо". А тоді це було вперше і стосувалося не тільки України. Розпад Російської, Австро-Угорської та Османської імперій дав історичний шанс багатьом поневоленим народам. Більшість ним скористалися. Це був загальний історичний процес. Українці в ньому не пасли задніх.
Що ще підштовхувало до прийняття універсалу?
— Ті події відбувалися на тлі Першої світової війни та російсько-українського протистояння. На той час українська делегація прибула на переговори в місто Берестя й почала домовлятися про мир. Це все впливало на ухвалення Четвертого універсалу.
Коли почалася робота над Четвертим універсалом?
— На п'ятій сесії Центральної Ради влітку 1917-го була створена конституційна комісія, яка мала розробляти конституцію автономної України. У ній постійно працювали шість-сім осіб на чолі з філологом Миколою Любинським. Вони підготували цей документ на початок грудня того року. Потім взялися за розгляд трьох проектів Четвертого універсалу. Їх подали різні фракції. Члени конституційної комісії мали звести все в один.
Коли він потрапив до депутатів?
— Після узгодження тексту його почали розглядати в раді 9 січня за старим стилем — 22-го за новим. Тому на Четвертому універсалі стоїть саме ця дата. Але депутати завершили обговорення по універсалу й проголосували за нього 11 січня об 0:30. Тоді була така система роботи, що працювали до першої-другої, а інколи навіть до третьої години ночі. Це була норма. Нічого надзвичайного в цьому не було. Починали засідання в залежності від готовності документів. Інколи це випадало на пізній вечір. Та все одно бралися за роботу.
Сесія, яка затвердила універсал, почалася вранці, потім оголосили перерву, яка затягнулася допізна. Узгоджували остаточний текст документа. У залі чекала публіка, яка влаштувала овації членам ради, коли вони увійшли. Грушевський сказав вступне слово, і почалося голосування.
Хто голосував за документ?
— Ухвалювала універсал Мала Рада, що працювала між сесіями. Вона мала ті ж повноваження, що й Центральна Рада. Для скликання основного складу ради потрібно було більше часу й підготовки. Через наступ російських військ на Київ чекати не можна було. Голосування відбувалося урочисто. Секретар Євген Онацький називав прізвище депутата, той вставав і казав "за" або "проти".
Як далі розвивалися події?
— Наступного дня текст Четвертого універсалу опублікували газети. Його розповсюджували на спеціальних аркушах-плакатах. Один примірник обов'язково мусив бути в усіх державних установах і навчальних закладах. Такий зберігається та експонується в нас на центральному стенді — як основний документ для нашої історії. Урочисте проголошення відбулося на Софійській площі. Воно було не таким масовим, як попередні оприлюднення універсалів, — через військовий стан.
Що далі потрібно було зробити для закріплення незалежності?
— Після ухвалення універсалу почалася робота над новою конституцією. Але переробляти багато не доводилося. Бо розробники передбачили проголошення незалежності. Більшість змісту мала самостійницький характер. До цього прагнули. Тому потрібно було лише технічно замінити деякі слова. Решта повторювалась.
Як сприйняли Четвертий універсал інші країни?
— Ленін сказав, що не може бути ніякого універсалу й українці лише спільно з росіянами можуть мати державність. Втрачаючи Україну, Росія переставала бути імперією. Залишалася просто конгломератом народів. Європа дивилася на це доволі скептично. Антанта (союз Франції, Великої Британії і Російської імперії. — ГПУ) спочатку загравала. Але французи та англійці були далеко, а німці й австрійці — під боком. Як кажуть у народі, сорочка ближче, ніж кожух. Тим більше вони запросили Україну на переговори окремо від Росії. Це було почесно. Там не було ні Польщі, ні Литви. Знайшов французький журнал того часу, де на всю сторінку малюнок — стоять люди з прапорами і зверху написано, що Україна проголошена демократичною республікою. Там сприймали цю подію через війну. Укладення незалежною Україною миру з німцями та австрійцями їм було невигідне. Бо ті всі сили тоді перекидали на західний фронт — проти французів. Однак Україна першою започаткувала мир. Для Європи це було неприємно, вони довго випам'ятовували про це. Через Паризьку мирну конференцію і Лігу націй.
Яке значення Четвертого універсалу для наступних українських політиків?
— Якщо до нього був рух до незалежності, то після — за її збереження. Всі документи аж до нашого часу опиралися на цей універсал. 1991 року автор Акта проголошення незалежності Левко Лук'яненко назвав його саме універсалом і посилався на УНР. Частина тексту повторювалася, але потім його скоротили.
3 
1
Коментарі