середа, 30 грудня 2020 06:51

У 1920–1930 роках українці вітали одне одного саморобними поштівками

Автор: pinterest.com
  Малюнок Іллі Рєпіна ”Запорожець” розмістили на одній із десяти різдвяних листівок із першого набору, випущеного в Російській імперії 1898-го. Мала тираж 10 тисяч
Малюнок Іллі Рєпіна ”Запорожець” розмістили на одній із десяти різдвяних листівок із першого набору, випущеного в Російській імперії 1898-го. Мала тираж 10 тисяч

"Вітання найпреклоннішому та найенергійнішому володареві, королю Великої Британії та Ірландії, захиснику віри, з побажанням радісного святкування Дня народження Божого. У великих радості та щасті ми вступаємо в новий сприятливий 1612 рік", — пише німецький лікар Майкл Майєр до короля Якова I. На аркуші зображає членів таємного товариства розенкрейцерів і складає його у формі троянди. Це привітання — найдавніша збережена різдвяна листівка у Великій Британії.

Такими саморобними посланнями обмінювалися аристократи Великої Британії, Німеччини й Голландії з XV ст. У такий спосіб ділилися святковим настроєм напередодні Різдва.

Прочитавши повість-казку Чарльза Дікенса "Різдвяна пісня", британський держслужбовець сер Генрі Коул 1843-го просить свого друга ілюстратора Джона Горслі створити листівки з написами "Щасливого Різдва та Нового року". Хоче дарувати їх родичам, друзям і знайомим. Художник малює триптих. У центрі розміщає веселу родину, яка пригощається алкогольними напоями. Праворуч і ліворуч — благодійну роздачу одягу та їжі біднякам.

Друкує тисячу екземплярів. Частину виставляє на продаж. За листівку просять шилінг — тижневу зарплату робітника. Купують лише багачі.

Відтоді листівки починають друкувати інші видавці. За п'ять років з'являються дешеві картки. На них зображають королівські сімейні портрети й головні події року.

Наприкінці 1860-х поштівки масово надсилають одне одному піддані Австро-Угорської імперії, Франції, Німеччини та Швейцарії. 1872-го перші листівки з'являються в Російській імперії.

Першу українську листівку на замовлення Громади святої Євгенії 1898 року готує художник Ілля Рєпін.

На ній — козак із люлькою в червоному жупані. Нижче — місце для привітання. Пізніше картки малюють українські художники Осип Курилас, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Антін Манастирський, Мирон Левицький. Зображають Діву Марію з Ісусом, янголів, зірки, колядників, пастушків, церковні дзвони, тварин і дідухи. Пишуть "Веселих свят!", "З Днем Рождества Христового", "З нагоди Різдва". Користуються й іноземними картками, які підписують українською мовою. Ними прикрашають стіни будинків, меблі, скриньки, книжки. Зберігають у спеціальних альбомах.

У 1920–1930-х на західно­українських землях, що входять до складу Польщі, мусять підписувати листівки польською. Тільки так вони дійдуть до адресата.

Водночас у СРСР забороняють відзначати Різдво та Новий рік, листівок не видають. Друкують до річниці більшовицького перевороту, але попиту на них немає. Українці святкують потайки й виготовляють саморобні поштівки. Лише під час Другої світової війни з'являються радянські листівки "Новорічний привіт з фронту".

Зараз ви читаєте новину «У 1920–1930 роках українці вітали одне одного саморобними поштівками». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути