1 червня 1942 року Адольф Гітлер прилетів до Полтави. Аеродром під містом щільним кільцем оточив підрозділ СС. Зустрічали фюрера лише високі армійські чини.
Полтавщину німецьке командування на той час вважало однією зі своїх найбезпечніших тилових зон. Навесні 1942-го в Полтаві розташувалися штаби групи армій "Південь", якою командував генерал-фельдмаршал Федор фон Бок, і шостої армії генерал-лейтенанта Фрідріха Паулюса. Сюди ж із Берліна передислокувалися спецгрупа "Цеппелін" та каральні загони дивізії СС "Мертва голова". Осів тут і спеціальний центр німецької розвідки "Оріон".
Гітлер прилетів особистим чотиримоторним "Кондором" фірми "Фокке-Вульф". Він міг розвинути швидкість до 340 км/год. Вище за 4-5 км не піднімався — фюрер погано переносив висоту. В літаку кожного пасажира забезпечували кисневою маскою. Гітлер сидів у спеціально обладнаному кріслі з парашутом. Якби літак підбили, міг натиснути кнопку й через змайстрований на такий випадок люк катапультуватися із сидінням. Під час польотів у прифронтову зону фюрерів "Кондор" супроводжували до 10 винищувачів.
"Літак дуже просторий, надзвичайно швидкісний. Усередині все дуже скромно, ані найменшого натяку на розкіш, — занотував того дня стенографіст німецького лідера Генрі Пікер. — Єдине, що відрізняло місце Гітлера від решти сидінь у літаку, — встановлений перед ним письмовий стіл. У всіх чудовий настрій, і це — найкраще свідчення наших воєнних успіхів". Саме закінчилася битва під Харковом, що тривали із 17-го до 28 травня. Узяли в кільце й розгромили понад 250-тисячне угруповання радянських військ.
У поїздках фюрера охороняв спеціальний підрозділ "Лейбштандар Адольф Гітлер", укомплектований спеціально дібраними есесівцями. Особам, які мали супроводжувати лідера, про виїзд повідомляли за годину до того — задля більшої безпеки. Їздив Гітлер автомобілем "мерседес" із двигуном 150 кінських сил чи всюдиходом марки "Штеєр". Обидва були броньовані, з куленепробивним склом, обладнані потужними прожекторними фарами. У нічний час могли засліплювати всіх, хто їхав назустріч. Це унеможливлювало прицільну стрільбу по машинах. Автомобілі доставили Адольфа Гітлера, генерал-фельдмаршала Вільгельма Кейтеля й інших високих чинів у штаб фон Бока в центрі Полтави.
— Ця будівля, де був штаб групи армій "Південь", розташована навпроти теперішньої облдержадміністрації на розі вулиць Фрунзе і Жовтневої, — розповідає 72-річний Віктор Ревегук, доцент кафедри історії України Полтавського педагогічного університету. — По приїзді Гітлера там провели нараду генералітету — розробляли план літнього наступу. Зберігся і балкончик на другому поверсі. Із нього Гітлер виступав перед німецькими солдатами.
Після поразки під Москвою німецьке командування втратило можливості наступати одночасно на всіх стратегічних напрямках. Тому головну літню кампанію 1942 року вирішили провести на південній ділянці фронту, щоб отримати доступ до нафти, сировини, продовольчих ресурсів. Доповідав фельдмаршал фон Бок. На нараді фюрер промовив фразу, що ввійшла до підручників з історії:
— Якщо ми не приберемо до рук Майкопа і Грозного, я змушений буду покінчити з війною.
Обговоривши терміни та план дій на Східному фронті на літній період, Гітлер із почтом полетів до Фінляндії на іменини маршала Маннергейма. За іншою версією, до "Вовчого лігва" — своєї головної ставки у Східній Пруссії. Від полтавських старожилів можна почути, що коли автомобіль із фюрером їхав центральною вулицею до аеродрому, той нібито зупинив машину й частував цукерками дітей і жінок. Німецька кінохроніка, висвітлюючи той візит Гітлера у прифронтову зону, цього не зафіксувала.
Письменника Уласа Самчука в тодішній Полтаві вразило, що місцеві дівчата охоче ходили вулицями під руку з німецькими солдатами й офіцерами.
"Тут слово "німець"стало назвою вояка, як було колись "москаль", — згадував. — І було тут тих "німців" досить багато, і видно, їх тут аж ніяк не цуралися. Багато менше, ніж було там, наприклад, у Львові, де для дівчат "ходити з німцем" вважалося за порушення певної національно-етичної засади, а тут це робилося так само просто, як і лузання соняшникового насіння".
Генрі Пікер по поверненні до "Вовчого лігва" занотував: "За обідом шеф розповів, що політ до Полтави змусив його дещо переглянути свої расові погляди. У Полтаві він бачив стільки блакитнооких і білявих жінок, що навіть подумав, — згадавши фото норвежок чи навіть голландок, які передавали йому разом із проханнями про одруження, — а чи не варто замість того, щоб говорити про поширення північного типу, підняти питання про необхідність поширювати південний тип у наших північноєвропейських країнах". По війні свої записи Пікер видав книжкою "Застільні розмови Гітлера".
Є свідчення, що в лісі під Лубнами влітку 1942-го планували спорудити ставку фюрера. Можливо, тому в травні того року радянські війська активізувалися в районі Лубен, звітувала німецька розвідка. У квадраті Миргород-Зіньків-Гадяч-Лубни висадилися кілька груп парашутистів. На їх пошук та знешкодження кинули поліцію, жандармерію, резервні війська.
Уже в липні 1942 року в генерал-фельдмаршала фон Бока виникли суперечки з Гітлером: критикував розпорошення групи армій "Південь" на Сталінградський і Кавказький напрямки під час літнього наступу. 15 липня фон Бока усунули від командування південною ділянкою Східного фронту й відправили в "резерв фюрера". Офіційне формулювання — через хворобу. До кінця Другої світової він більше не брав участі у бойових діях.
Із майже 350-тисячної шостої армії Фрідріха Паулюса, розгромленої через вісім місяців під Сталінградом, по війні живими додому вернулися зо шість тисяч осіб.
270
тисяч людей утратила Червона армія в "Барвінківській пастці" після невдалого наступу на Харків у травні 1942 року. Із них 171 тис. — убитими. 30 травня, оголошуючи про завершення "великої битви за Харків", німецьке верховне командування повідомляло: "Розбиті три радянські армії з 20 піхотних і семи кавалерійських дивізій, а також 14 танкових бригад. Знищені або захоплені 1300 танків, 2000 гармат, 538 літаків і величезна кількість іншої зброї та транспортних засобів"
5 
1
Коментарі
192Стаття 33 Закону України "Про Державний Реєстр Виборців" попереджає:
"2. Громадяни несуть відповідальність:
3) за несанкціоноване ... використання отриманої політичною партією копії бази даних Реєстру чи її частини для цілей, не передбачених цим Законом"
Автор статті також несе відповідальність за розповсюдження перекрученої інформації, отриманої з Державного Реєстру Виборців. Хай замислиться над цим...
Копия реестра получена для публічного контролю, т.е. как раз для проверки, так что "використання" как - раз "санкціоноване"
Кстати, "публичный контроь" - это не значит телепать языком направо и налево. Почитайте Закон Украины "Про Державний Реєстр Виборців".
Я понимаю, что депутатам это делать лень, но уж Вам-то, думаю не лень? )))
Или я ошибаюсь и Вам лишь бы покричать на углу, как вас дурят?
Вы ошибаетесь. Ошибаетесь в том, что я не знаю закона- этараз, я не кричу, что меня обманывают, но вводить в заблуждение тоже не нужно -этадва, в статье про публичный контроль нигде на сказано про отсутствие домов в адресном регистре и что при выявлении в адресном делать партии- этатри. Посему закон про ДРВ не нарушен, а вот Вы используя и разглашая данные реестра нарушаете и Закон и инструкции (цитировать нунна?). Если нуна - могу написать Вам на електронку (думаю не ошибусь).
Вообще не понимаю, в чем упрек?
Копию партия получила, провела какую-то работу по контролю, озвучила выявленные "проблемы", получила ИСЧЕРПЫВАЮЩИЕ ответы от начальника отдела и все равно пишут статейку-пасквиль...
Упрек в том, что Вы используете те же методы, что и автор статьи - выдаете желаемое за действительное- Закон не нарушен -ни закон про ДРВ, ни закон про ЗПД.
Стаття 24 Закону України "Про Державний Реєстр Виборців" визначає порядок здійснення політичними партями публічного контролю ведення Реєстру. На підставі цієї статті кожна політична партія, фракція якої є у поточному скликанні Верховної Ради має право отримати копію бази даних Реєстру... Відомості, які наведені у статті, яку я зараз коментую, отримані саме з такої копії, а це означає неправомірне використання.
Якщо ж автор статті вважає, що ці виборці знаходяться там неправомірно, ЧОМУ він не звертається знову ж до відділу ведення Державного Реєстру виборців м.Вінниці із цією інформацією??? Чи він (тобто вона, звісно ))) ) вважає, що начальник відділу має особисто всіх виборців знати у обличчя???
3. "щодо адміністративних будинків по вулиці Коцюбинського 16, 20, 24, 36 та 38, які подано в реєстрі як житлові" - тут дещо цікавий момент: в усіх цих будинках є зареєстровані мешканці. ЯКИМ чином у них в паспортах з"явилися ці поштові адреси - це питання до органів Державної міграційної служби (чи як там вони будуть називатися). Якщо хтось виявить бажання зареєструвати своє місце проживання на придорожньому стовпі, то МБТІ цьому стовпу надасть адресу, паспортний зареєструє людину за цією адресою і відомості потраплять у Державний Реєстр Виборців... Все - у Реєстрі буде ПРИДОРОЖНІЙ СТОВП, бо за його адресою є зареєстрований Виборець.
2. "за адресою Хмельницьке шосе, 7 знаходиться адміністративна будівля, яку вінничани іменують "Книжкою"" та "як голосуватимуть "мешканці" неіснуючого будинку за адресою Данила Нечая 21, де знаходиться школа №22, яка внесена до дільниці 051556" - ці будинки знаходяться в Адресному Реєстрі із позначкою "адміністративна будівля". Гадаю, що саме вони будуть місцями розташування Виборчих Дільниць. Зареєстрованих виборців в них немає, тому взагалі не розумію, ЩО САМЕ бентежить автора статті?
1. "На виборах 2010 було сім проїздів Генерала Арабея. В цьому році їх залишилось лише п'ять, зникли будинки за адресою 5-й і 7-й проїзди Генерала Арабея. Зауважте, що люди, які проживають за цими адресами в день виборів не зможуть проголосувати..." - по-перше, проїздів у Реєстрі так і залишилось 7, але на 5-му є лише один будинок, де КОЛИСЬ (можливо) були зареєстровані мешканці, а на 7-му - взагалі жодного. Отже, якщо там БУДУТЬ зареєстровані мешканці, то й в Реєстр (а отже і в Списки виборців) вони потраплять майже автоматично. АЛЕ на даний час там НЕМА ЖОДНОГО зареєстрованого громадянина України, який би мав право голосувати.
Не зміг пройти повз цю "статтю" )))
Автор статті геть не розуміється у справах, про що пише. Діє за правилом: "Чую дзвін, але не знаю, де він. Проте писати треба, бо жрати хочеться завжди"
Звичайно, я розумію, що статтю ніхто не буде читати, якщо там не буде якогось сенсаційного викриття, а тому цю сенсацію треба будь-що виссати з пальця.
Тому, по кроках:
навіщо ж так брехати:
ані Хмельницького шосе, 7, ані Данила Нечая, 21, ані Коцюбинського, 44 у Реєстрі - НЕМАЄ!!!
Ну и чего тут непонятного? Начальник толково объяснил "постояннопрыныженным", "вечнозелёным, червоносердечным", что для того, что попасть в Реэстр - надо З А Р Е Г И С Т Р И Р О В А Т Ь С Я Просто ребятам от ВОНЫ надо уже или избавляться от младенческих приступов, или уйти в известном направлении - "В ...." или "НА ...." Это ж надо собраться в кучу таким "одарённым"...
Куда "З А Р Е Г И С Т Р И Р О В А Т Ь С Я" если "цієї адреси юридично ще немає". У вас "пакращених та стабилизецнутых" вечно виноваты все кругом, кроме любимой ПартииРабов.
Так решайте вопросы по созданию юридического адреса, при чём тут Реестр? В Реестре при наличии паспорта процедура занимает ровно 5 минут...Можно подумать, писавшие этот "опус" об этом не знали. Просто надо создать "видимость кипучей деятельности". лучше не зелёнкой, а валерьянкой облилвались, припадошные
Кто этим должен заниматься, если не власти? Если в 2010-м были такие адреса в списках, а в 2012 их нет - это вопрос. Если в копии реестра нет этих домов - это второй вопрос.
мммм.... а ПОКАЖИТЕ где они были в 2010 году? Покажете, а я Вам скажу КУДА и ПОЧЕМУ они делись. На этом и решим все вопросы, раз уж автору было ЛЕНЬ сходить в отел ведения Реестра и во всем разобраться.
"Показать" и попасть под "статью"? - увольте. Фраза из статьи, если автор не прав - подайте в суд, пусть печатают опровержение (по закону), а уж оскорблять оппонентов и уподобляться тем, кто врет, не гоже таким доблестным работникам Реестра-имхо.
Реестр часть власти, и если он "ни причем" - разогнать его нах.
Вы глубоко ошибаетесь.
Так что, если Вы требуете его разогнать, то либо вы и собрались фальсифицировать, либо поддерживаете тех, кто собрался фальсифицировать .
Реестр - это структура вообще лишенная коррупции, партийности, кумовства и разгильдяйства. Все контролируется автоматически, фальсификации невозможны. За любую провинность светит уголовная ответсвенность, поэтому КАЖДЫЙ работник Реестра ответственно подходит к выполнению своих задач.
А "разогнать" обычно требуют те, кому Реестр мешает фальсификации делать
Я не ошибаюсь - я имею мнение, отличное от Вашего, причем не "замыленное" дрв-шной корпоративной порукой. А по поводу "разогнать" - можем подискутировать в другом месте, если есть желание,( и по поводу независимости от власти тоже.)
АГА А ЮЛЬКОБОТА ХАЙ ПОДНЯЛИ ПОТОМУ ЧТО ЗА ЭТУ ПЕДОФИЛЬНО-ЖИДОМАССОНСКУЮ МРАЗЬ НИКТО ГОЛОСОВАТЬ НЕ БУДЕТ. ВОТ И ВОЮТ ПО ПРИВЫЧКЕ УЕБОТЫ- ПО ПРИМЕРУ ИХ БЕШЕННОЙ ОВЦЫ- ЖУЛЬКИ. КАДУХХИС ВАМ ЮЛЬКОБОТЫ
кого из бют посадили за педофилию?????
Сейчас же ВЫАША власть в стране!
Зато в 2009 за педофилию посадили ЧЛЕНА Партии Регионов, ректора академии водного транспорта!
Брехло ты синеж0пое!